ГОЛОВА ДЖОНА

У центрі сюжету — метафорична історія про перетворення амбітного менеджера Еріка на бездушний функціонал сучасної корпоративної машини. Оповідь розгортається навколо поняття «ло джоно» (створеного за аналогією з американськими юридичними термінами John Doe / Jane Doe для позначення невідомих, безіменних або зниклих людей, чиї особи неможливо встановити). Це образ людини-невидимки, яка втратила власне «я», ім'я та людську сутність, ставши лише витратним матеріалом, функцією або «живим шредером» для системи.