Голоси з Темряви

Я був Лицарем Світла. Я клявся захищати невинних і свою кохану дружину. Але Орден, якому я служив, зрадив мене — а її душу віддали Тіні як паливо. Тепер я — вигнанець. У моїй руці Клинок Забутого Бога, а в голові — Голоси, що пропонують силу в обмін на мої спогади. Кожен раз, коли я користуюся магією, я втрачаю частину себе. Обличчя матері. Смак вина. Пісню, яку вона співала мені вночі. Щоб повернути її, я маю зібрати три прокляті артефакти і спуститися туди, де тримають небо. Але чим глибше я йду, тим менше залишається від того, хто колись любив. Вони назвали мене монстром. Що ж. Можливо, вони мають рацію. Але чи залишиться в мені хоч крапля людяності, коли я дійду до кінця? І чи впізнаю я обличчя тієї, заради якої віддав усе?