Заповіді Божі
1006
Два попи після вечірні
Десь зустрілись на подвір'ї.
– Отче, тут така халепа.
Вкрали в мене лісапєта.
Паства наче вся знайома.
Та й не треба він нікому.
Хто ж таке зумів зробити?
Як тепер мені з цим жити?
– Ти на проповіді в церкві
Божі заповіді тверди.
І як дійдеш до "не красти" –
Подивись на свою паству.
Очі хто в підлогу втупить –
Той, можливо, і поцупив.
Через день зустрілись знову.
– Ну, то як? Була промова?
– Дякую за допомогу!
Розібрався, слава Богу!
Як дійшов до "чужоложа",
То й згадав де кинув, схоже...
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯