Вечірнє світло

У далині я бачу світло...

Немов легенди про останній шлях

Життя вчить тихо - і без жалю

На жаль щодня я це все помічаю

Коли іду увечері додому

І тихо пишу твори я свої

Мені під ноги ніби пеленою

Тихенько світять ліхтарі

Вони стоять як моноліти

Одні, і все ж такі самі

Між ними тільки кабелі

Але і ті на глибині

Так само люди всього світу

Немов самотні ліхтарі

Хоча пов'язані з собою

Але бувають все ж самі

Мораль - це те, що вчить людей

Моя мораль не створена для цього

Я відчуваю і пишу свої вірші

Щоб десь знайти містечко у твоїй душі

01.04.2026р.