Чари Маєни.

Попіл повільно, сірими сніжинками, кружляв над згарищем і м'яким пухом стелився під ноги. Кожен крок віддавався хрускотом — чи то напівобвугленої головешки, чи то людської кістки, а можливо, це просто розсипався на скалки його звичний світ…