Вільна
Поперек тягне кілька днів. Кому потрібна хвора дружина? А мені пощастило, я не дружина, а просто жінка. А точніше, дівчинка, яка не встигла вирости, а в черзі за хлібом в магазині мене окликають:"Женщіна!" - і я озираюся, не тямлячи, що та Женщіна, яка стала комусь приводом поскандалити і спустити пару, я. Я можу поогризатися, але, реально, ну яка я женщіна, це не до мене, точно, і тому я про всяк випадок перепитую, це до кого. До мене? Хм, дивно. Я можу відповісти по різному, трохи лайливих слів знаю, довелося вивчити, не знаючи їх значень, давно. У дитинстві часто їх чула, від батька, і коли почався період мого самоусвідомлення і закріплення, я ж старша, я доросла, а вирости дуже хотілося, я інколи їх виставляла в свій лексикон. У батьків округлювалися очі і роти, мовляв, де це дитина почула. Певно, в дитячому садочку вони там так вчаться, а я не вчилася, я просто бачила, як матюк має вплив, сприймається як погроза, і той, хто напирає, того бояться. Діти вчаться у дорослих швидко, і маніпулюють дорослими теж. А я хотіла в ті моменти показати, що, я тут, агов, і я ось яка і доросла і самостійна. А тепер я розумію, що дорослішати рано не потрібно, бо дитинства не лишиться. І спочатку я бавилася у кухаря, а потім довелося виручати, бо мама потрапила у лікарню, і варити свіжу страву на всіх потрібно було мені. Я могла. Я варила, аж поки не зрозуміла, що мені набридає. І я почала гратися, у гру кулінарне шоу. Я розповідала своїм уявним глядачам і слухачам, як я то роблю, чому, розбавляючи час на кухні іншими знаннями, з книг, від життя, зі школи.
І досі мені самій не скучно, займаю себе. Не женщіна, а дівчина, за статтю жінка. Женщіною дозволю назвати себе лише Артурові, мому приятелеві, якого хочеться звати хоча б другом, і то по приколу, бо він приколіст ще той, а ще я пообіцяла собі його вкусити. Так що хай думає, чи хоче він того. Він в мені розбудив життя, відкинула бочку Діогена, вийшла і роззирнулася.
А вкусити є за що, і не до крові, а по-доброму. Сподіваюся у нього все добре. Нема і дня, коли я б про нього не згадала.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!
Нівроку