"Тихе" полювання

Параскева жила самотою на околиці села, майже під лісом. Бабка її мала погану славу серед місцевих мешканців, то й молоду жінку частіше оминали десятою дорогою, аніж вітали з розпростертими обіймами. А може то її краса виною всім забобонам? Бо ж дівка гарна була, як лялька, про таких кажуть «кров з молоком». І губки повні, червоногарячі, як сама кров людська. Й очі великі, зелені, обрамлені довгими віями, чорними, мов пір’я гайвороння. Та й коси мала гарні: довгі, темні, пишні й густі. Від неї завжди гарно пахло, чимось ніжно-солодким, п’янким, чарівливим. Жінки в селі казали, що вона тим своїм ароматом хіба чужих чоловіків приворожує.

Повністю твір можна прочитати у збірці "Лампова готика" (Лампова готика : антологія сучасної української готичної прози : збірник оповідань / уклад. Зорян Костюк. - [Ямпіль] : Видавець СПД ФО Пелешко О.О. : Літвир, 2023. - 266 с.)