Дорогою додому

Якщо Євгену 28 років, то він вже не студент

А чому 28?) "Молодий хлопець років двадцяти..." Я уявляла, що він десь на другому-третьому курсі.

щось я не так прочитала)) Може, 20 з великим вийшло у мене, як 28)) Вибачте Тоді все сходиться

Так і подумала, що це через «з великим»)) Прикольно вийшло!)

Дуже сподобалося! Сильна детективна складова, я б навіть сказав найсильніша серед 20 конкурсних робіт, що я прочитав на даний момент. Виділю декілька помічених мною дрібних неточностей, щоб ви могли відредагувати за бажанням: 1. Кров. Від перерізаного горла повинно бути багато крові, що розлітається в усі сторони. Можливо варто додати, що вбивця прикрила хустиною горло, щоб стримати кров, а не просто витерла нею ножа; 2. Закопана в землю сумочка. Враховуючи, що автобус застряг посеред дороги через сильну хуртовину, земля повинна бути вкрита товстим шаром снігу. Тобто логічніше було б написати, що крадій закопав сумочку в снігу десь серед поля; 3. Незвична, як на мене, схема розміщення пасажирів в автобусі. Два спарені місця А1-А2 та Б1-Б2, одинарне Б3 навпроти Б1-Б2, а далі декілька одинарних місць В1, Г1, Д1, які чомусь знаходяться за Б1, а не за Б3. Можливо я просто ніколи не зустрічав автобусів такого типу, але мені логічнішим виглядає, якби одинарні місця були за Б3 (тобто оповідачка сидить позаду пані Тетяни, а не по діагоналі від неї), а багажне відділення знаходиться за місцями Б1-Б2.

Дуже дякую за такий відгук, ціную Ваші поради! :) Обов‘язково на ці пункти зверну увагу. Щодо автобуса, то це справді не типове розташування, бо за місцем Б3 мають бути полички для багажу замість сидінь (зазвичай для такого переробляють автобус, виймаючи сидіння), таке справді рідко зустрічається, але вирішила взяти таку конструкцію)) про кров і сніг влучні коментарі, варто було більше сконцентруватися на цих деталях. Ще раз дуже дякую!

Оповідання викликало суперечливі враження. Сподобалися яскраві персонажі й несподівана розв'язка з можливістю для читача відгадати, хто вбивця. Головна героїня, наче Шерлок Холмс, помічає дрібні деталі й за її розслідуванням дуже цікаво спостерігати. Це був би хороший детектив, якби вбивцю наприкінці все ж покарали. Вбитий був неприємним суб'єктом, одначе та вчителька - взагалі страшна людина: залишалася з колишнім учнем. У молодому віці часто не готові до створення сім'ї, тому, хоч і неправильно, але цілком закономірно, що він втік, дізнавшись про її вагітність. А вона стільки років накопичувала на нього лють і її егоїстичні міркування зрештою переважили важливість сім'ї. Не розумію, як можна пожаліти й відпустити таку вбивцю. Мабуть, пиріжки й вареники були дуже смачні))) В Олени взагалі під кінець розвинувся стокгольмський синдром: вчителька вирішила її підставити, а вона її ще й жаліє. Зате дрібного крадія пасажири одразу вирішили здати поліції. Також в тексті чимало росіянізмів і помилок.

Дуже дякую за відгук!) Щодо кінцівки, то акцент на словах «Не на Різдво». Мається на увазі, що вбивця неодмінно отримає покарання, але пасажири подарують жінці останній щасливий вечір з родиною, аби вона могла провести таке свято з близькими людьми. Ще раз дякую за коментар!

А, щодо пані Олени, то саме вона заспокоює пані Тетяну, бо вона також мати і має сина. На цьому рівні ці дві пасажирки розуміють одна одну. Ну, такий був задум)