1. ЯК СПІЛКУВАТИСЯ З ІНОПЛАНЕТЯНАМИ (на допомогу екстравертам)

Ви, очевидно, подумали, що читатимете фантастичне есе. Нічого подібного. За моїми спостереженнями, на Землі змушені співіснувати настільки різні люди, що їх можна вважати вихідцями не лише з різних планет, але й із галактик. Це спричиняє чимало незручностей.

Тому я дозволю собі звернути вашу увагу на один із аспектів цієї проблеми і спробую викласти тут певні закономірності спілкування екстравертів та інтровертів, які виявила, набиваючи власні шишки.

Спробуємо для початку визначитися із понятійним апаратом:

1. Джерела енергії

Екстраверт

1) спілкування;

2) похвала;

3) розмірковування шляхом розмови.

Інтроверт

1) час на самоті;

2) час на роздуми;

3) можливість не відволікатися.

2. Спрямованість особистості

Екстраверт

На зовнішній світ – дії, людей, місця та речі.

Інтроверт

На внутрішній світ – ідеї, емоції, враження, думки.

3. Позитивні риси

Екстраверт

Оптимізм, комунікабельність, товариськість, активність, яскраве самовираження, концентрація на результатах діяльності, експресивність, емоційність.

Інтроверт

Стриманість, педантичність, пунктуальність, небагатослівність, врівноваженість, уміння слухати, співпереживати, мовчазність.

4. Негативні риси

Екстраверт

Імпульсивність, слабкий контроль над емоціями та почуттями, необачність, нахабність, примхливість, егоїзм, істеричність.

Інтроверт

Депресивність, апатичність, віддаленість від усіх, крім близьких, жорсткий контроль над емоціями та почуттями, схильність до «самокопання».

І що нам, екстравертам, зі всім цим скарбом робити? Звісно, застосовувати на практиці! Зараз розкажу як саме.

По-перше знайомитися з інтровертами доведеться самостійно. Поки вони «дозріють», ми «перегоримо». Однак, діяти треба дуже обережно. Вони не відзначаються відкритістю і цінують особистий простір. Не дай Боже підійти занадто близько чи зайвий раз торкнутися! Зазіхання на зону комфорту – катастрофа для ваших взаємин. Обіймати та цілувати на початках теж не можна! Для екстравертів, особливо кінестетиків, це – на грані фантастики. Але доведеться змиритися.

По-друге, не сподівайтеся, що інтроверт сам почне розмову! Вони вкрай рідко телефонують чи пишуть перші. Тому у любовних стосунках «інтроверт – екстраверт» останні повинні бути готові до постійних сумнівів «любить – не любить». Поки інтроверти у своїй «затишній коробочці» відновлюватимуть сили, ви мільйон разів сходитимете з розуму. Так, вам сказали, що люблять. ОДИН раз. Сто років тому. І не факт, що повторять знову. А навіщо? Нічого ж не змінилося! Як можна сумніватися? І не доведете, що «випадання» з процесу комунікації на кілька днів – ще й який привід в усьому сумніватися.

Хоча й не все так погано. Класична «ідеальна пара» – саме екстраверт (чоловік) – інтроверт (жінка). Він – активний, наполегливий; вона – стримана, таємнича.

А що ж робити, коли навпаки? Ідіть повісьтеся. Жартую. А якщо серйозно – ще раз кажу: екстраверти, будьте обачні! Або не вплутуйтеся в такі стосунки, або змиріться із постійними тривогами та сумнівами. Змінити інтровертів ви не зможете. Тож трансформуватися доведеться самим. А воно вам треба?

По-третє, приходити без попередження – теж табу. Інтроверти відзначаються вибірковістю, і спілкуються лише тоді, коли захочуть. Однак, якщо ви ввійдете у коло близьких людей інтроверта, то ще здивуєтеся наскільки він любить поговорити! Вдома у цих індивідів краще не чіпати нічого без дозволу і обережно похвалити смак господаря (господині). Адже до підбору особистих речей вони ставляться вкрай відповідально. Саме з цієї причини не даруйте інтровертам нічого, попередньо не узгодивши. Бо можете потрапити в незручне становище: хотіли порадувати, а вийшло… ніяк. У кращому випадку вам скажуть, що колір не підходить.

По-четверте, якщо ви відпочиваєте разом з інтровертом, то це майже завжди удвох. Звісно, нас соціум анітрохи не втомлює, а компанія друзів бадьорить і дарує нові сили. Адже з ними можна говорити ні про що і отримувати від цього задоволення. Інтровертам же це вартує значних зусиль, потім доводиться «відпочивати після такого відпочинку».

І, навпаки, чим довше екстраверти, змушені перебувати на самоті, тим швидше прийде відчуття, що життя позбавлене сенсу. Ми ж повністю поглинені тим, що відбувається навколо, а в душу до себе можемо зазирнути лише через вольове зусилля, наш внутрішній світ – темний ліс.

Інтроверти значно більше уваги приділяють власному внутрішньому простору і, навіть дивлячись назовні, все сприймають через призму себе самих. Це важко усвідомити, але зовнішній світ швидко починає викликати у них неприємні відчуття. Вони стають нервовими або, навпаки, апатичними (ото вже ідеальні партнери для вечірки!).

Що ж – знову-таки, доведеться змиритися з їх потребою обмежувати соціальні контакти.

По-п’яте, інтроверти частенько можуть несподівано перервати розмову, тому що зайняті чи те хочуть спілкуватися саме зараз. І це, уявіть собі, далеко не завжди означає оголошення війни чи декларування незначної цінності співрозмовника.

Так, нам, екстравертам, цього не зрозуміти. Адже різке припинення розмови – також спосіб комунікації. Скільки цим можна продемонструвати! Гнів, образу, зневагу, зворушення, презирство, ніжність, уважність…

А вони… втомлюються. Від спілкування. Те, що для нас – гостра потреба, для них – непросте випробування.

Мої знайомі інтроверти часто не могли зрозуміти як я можу ображатися на такі природні речі. Природні! Для мене, може, природно періодично хотіти когось убити, але ж я не ріжу всіх навколо!

От пишу і жахаюся – просто страшилка якась виходить! А, з іншого боку, все правильно. Спілкуватися з інтровертами, причому не «для галочки», а по-справжньому щиро – нелегке випробування для непідготовлених екстравертів.

Отож, якщо «ваш» інтроверт після останньої зустрічі зник, це означає, що йому всього лише тепер треба відновити сили і побути одному.

По-шосте, є свої особливості ділової співпраці екстравертів із інтровертами. Вони, перш ніж сказати, все ретельно обдумають, і тільки потім, можливо (МОЖЛИВО!), вирішать вербалізувати інформацію.

Будьте готові також до того, що інтроверти все робитимуть повільніше, ніж ми. Особливо гостро це проявляється при різкій зміні діяльності. Ні-ні, з рівнем розвитку в них усе гаразд. Іноді навіть зашкалює. Місцями. Просто якщо для нас дія – життя, то для них – лише один із його аспектів. Потрібно налаштуватися… Проте, якщо інтроверти вже щось роблять, то є велика ймовірність, що результат дуже порадує, або й здивує. Якщо вистачить терпіння його дочекатися.

Крім того, інтроверти — хороші стратеги. Вони бачать ситуацію глибше, далі і глобальніше. І гріх не скористатися такими талантами! Ми ж із вами швидше тактики: нам потрібна битва і перемога тут і зараз, а не у віддаленій перспективі.

По-сьоме, ми по-різному поводимося в конфліктних ситуаціях. Екстраверти ж гострі на язик, правда? І говіркі, і діємо, не думаючи про наслідки. І буваємо швидкі на розправу. А от інтроверти, цінуючи власний душевний комфорт, сварок уникають і в незручній ситуації намагаються покинути місце дії. Будь-якою ціною! Перше, що спадає на думку – боягузи! Але не все так просто. Якщо їх зачепити, не змовчать, ні. Однак, постараються зникнути із неприємної компанії.

Ці індивіди можуть видаватися зворушливо беззахисними, але не дай Боже розсердити інтроверта по-справжньому! Не буде ні вулкану емоцій, ні пафосного «оголошення війни». Можливо, навіть жодного слова. Взагалі. Вони просто виключають «недругів» зі схеми своєї комунікації. Найгірше покарання для екстравертів, чи не так? Десь читала, що ігнорування – це вид морального насильства. Точно! Особливо тривале. Більше тижня. Як на наші відчуття – майже навіки. Можливо, колись вдасться поговорити і все з’ясувати. Але до того часу ми точно встигнемо пробачити й забути. А от інтроверти – навряд чи...

Ми з вами зазвичай видаємося імпульсивними, але загалом незлими. Інтроверти ж – злопам’ятними та мстивими. Це груба помилка! Лихі люди трапляються серед усіх типів. Просто той негатив, який ми, екстраверти, «озвучуємо» негайно і вкрай емоційно, вони накопичують, обдумують, класифікують… А потім можуть «видати» таке! Ми вже й снити про це забули, а вони, виявляється, саме зараз зібралися відповісти на колись озвучені претензії!

Отож, якщо виник конфлікт з інтровертом, найоптимальніше – дати йому час, а потім щиро поговорити.

По-восьме, екстраверти не здатні пережити подію, не поговоривши про неї. Ми повинні комусь повідомити, хоча б по телефону чи в соціальній мережі. Тоді вона буде вважатися такою, що відбулася і нас «відпустить».

А для інтровертів це недопустимо! Спочатку їм необхідно пережити цю подію в собі, вибудувати своє до неї відношення, і вже потім можна нею ділитися.

Саме тому на початку спілкування з інтровертами я весь час ловила себе на думці, що, якщо в мене «не всі вдома», то у них цей «дім» перенаселений!

Однак, розумні сиві психологи наполегливо радять екстравертам все-таки навчитися знаходити спільну мову із цими «інопланетянами». Мовляв, це шалено корисно для обох типів. Не знаю. Все-таки, якби люди були однакові, жити було б простіше. І… дуже нудно!

Словом, екстраверти, давайте пожаліємо інтровертів і не будемо очікувати від них занадто багато. Бог і так уже їх покарав. НАМИ.

Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Вподобати!
Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.