ЗБІРКА ТУПИХ МІНІАТЮР (18+) (ДОПОВНЮЄТЬСЯ)

Сонце от-от сховається за горизонт, розфарбуючи вечірнє небо в рожево-багряні кольори.

«Це так красиво!» - Думав Артур йдучи з роботи.

Він любив піші прогулянки і майже завжди повертався до дому тим самим маршрутом. Довгий проспект закінчувався парком, ще одна вуличка і ось він - дім. Тільки одне дратувало Артура, дитячий майданчик, що був при вході в його ЖК. Там завжди шум і гамір, скажені діти і десятки злих мамочок на лавках по периметру. Єдиною нормальною людиною на майданчику був дід Толя, сидить собі весь день тай спостерігає. Здавалося, що тільки Артур його бачить.

Цього вечора, на диво, не було жодної дитини. Артур йшов пустим майданчиком розмірковуючи що трапилось, а ж раптом під ногами щось хруснуло.

-Це шо за фігня? Льодяник? Чого він в крові? - Сказав Артур піднімаючи цукерку.

-Так, Артуре, льодяник? -Відповів дід Толя, по той бік площадки, тримаючи в одній руці свою тростину.

Артур підійшов ближче:

-Дід Толя, а чому ручка вашої палиці теж в крові?

-Петрика малого знаєш? Марії сина!

-Ну!

-Бігав тут з льодяником, - Старий показав пальцем на кровавий смаколик, -Тай підбігає до мене і каже «дід Толя, дивіться яка канфєта», ну я і в’їбав його палюгою. Нєхуй наші цукерки канфєтами називати!

-Класний ви, діду! Доречі, настоянка на льодяниках ще не готова?

-Якраз залив перваком, приходи за тиждень.