Опьянівші душі

00028
Публікація: 20.12.2022
Вірш
Завершено

Вони закривають не лише замки але й серця,

Не зможе прекрасне прийти в їх життя.

Ключ не знайти чи двері не ті,

Промокли під холодним дощем ЗМІ.

Коліщата тріщать та дзвони дзвенять,

А душі опьянівші так солодко бринять,

Заглушаючи біль розчарування й огиду,

Померли предки від стиду,

А нащадки з позором живуть,

Усе необхідне для щастя беруть,

Але пустота надто переповняє,

Їх ідилію гармонійну ламає.

Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Коментарі