На порозі пітьми
У цій темряві чомусь так багато світла,
Доброти по вінця — в лабіринтах зла.
У полоні зимному теплота розквітла,
У щемливу ніжність злоба перейшла.
Втіхою наповнююсь, дякую за промені,
Відчуваю, міниться ними світ довкруж,
Хоч рукою підлою в мороці приховані,
Шлях вони осяють сотням інших душ.
Часом і захочеться серце здати лихові,
Шепче втома: сил нема, загаси вогонь!
Та на змерзлі руки те́пло хтось подихає,
Поновивши радісний спів твоїх долонь.
31.10.23
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
(користувача видалено)
28.01.2024 19:27
До частини "На порозі пітьми"Перша строфа гарнесенька))
⋯
28.01.2024 19:46
До частини "На порозі пітьми"Дякую.
Це вже великий початок!
⋯