"Остання лялька"

Щось помирає в нас, коли ми терпимо нестерпне; а потім, народжується щось нове... Це схоже на простір у серці, (або серце у просторі) з якого виринають почуття, щоб згодом зникнути. Це схоже на дихання: вдих-народження, видих-смерть… Вдих, видих і коротка пауза між ними. Іноді повітря не вистачає і пауза подовжується щоб відкрити нам вічність.