Демон Адріан

Ударила слава в голову,

Манила п’янила собою,

Перевернула всі принципи доверху

Й швирнула об стінку журбою.

Полон солодкий як губи,

Все глибше в гріху твої думи,

Не в силах себе перемогти,

Ти хочеш все в світі знести.

Але знаєш жевріє щось світле в тобі,

Тому віддаєшся неустанній мольбі,

Щоб демонів геть повиганяти

І міри проти темряви прийняти.

Прощай демон бувай,

Ти мене поскоріше забувай,

Не клич не мани солодом,

Нехай проковтне тебе гном!