Kitten Tale
Це був сценарій до візуальної новелли :)
Сцена 1-а - Діючі особи: Магічна дівчинка, Принц, Король та Королева.
Король, королева, принц та магічна дівчинка ховаються в підземеллі від нападу драконів. Виявляється що підземелля захопили монстри (в реальності миші). Там вони також зустрічають Кота-в-чоботях котрий допомагає їм перемогти монстрів (мишей). Раптом на дівчину нападає гігантська паучиха і принц рятує її.
Жили-були Король і королева, їх дочка - магічна дівчинка та я, принц в чарівному замку на 16-му поверсі
Король та королева:
Рано вранці котик в чоботях прокинувся від того що надворі щось гучно волає. Богдана, чарівна дівчинка сказала йому - “Збирайся, нам потрібно бігти в підземелля”. Король та королева якраз з почтом якраз збирали речі.
-Чому, - спитав принц
- Дракони летять, потрібно ховатись в підземелля, - відповів король, - швидше збирайте речі
Вже вибігши з замку принц подивився на небо, там були десятки чи сотні драконів котрі кружляли над палацом і ніби тисячі зірок падали на землю.
- Не стій, - магічна дівчинка схопила принца за руку і вони помчали в підземелля. Після того як вони вбігли туди, вони почули страшний рев.
- А як же король і королева, - спитав принц.
- Вони… вони прийдуть потім.
Спустившись по сходам вони побачили пораненого лицаря котрого обступили монстри зі страшними зубами.
Діставши магічну паличку дівчина рушила на допомогу йому.
- Світло, дай мені сили!, - в магічних променях дівчинка обернулась в магічний костюм з магічною паличкою.
Страшний монстр, начувайся. Визиваю Силу землі і великий метеорит поцілив поміж очей. Інші монстри заричали і помчали на нового ворога.
- Ей ви, поганці, не забувайте про мене і лицар зробив випад своїм мечем.
Зрозумівши що з магічною дівчинкою і лицарем вони нічого не вдіяти монстри відступили в проламані двері
Дівчинка хотіла була попрямувати туди та лицар зупинив її
- Вони прийшли звідти, їх там тисячі… не варто туди ходити
Потім додав, - Дякую що мене врятували, я бродячий лицар сер Муркусик
Нічого пане лицарю, це мій обов’язок як магічної дівчинки.
Та все ж таки дівчинка вирішала піти в проламані двері, її охопила пітьма, вона ніби затягувала її всередину.
- Не залишай мене, - вона почула голос принца і як той ухопив її за руку і потяг назад.
- Ніколи-ніколи не залишу
Тут дівчинка побачила що сер Муркусик поранений
- Пане, підійдіть, ви поранені
- Ну…цей во… не переймайтеся, мяу… це
- Ні, будь ласка підійдіть сер лицар.
Відірвавши лоскут своєї сукні дівчинка перев’язала руку-лицарю
Після цього герої сіли перепочити, а сер-лицар залишився на чатах. Раптом він почув як щось лізе з гори на дівчинку. Це була велика паучиха.
Завдяки влучним атакам кіт перемагає…
Тут прокинулась дівчинка
- Лицарю, щось сталося?
- Ні, спіть далі, сер лицар сховав тіло паучихи щоб вона її не побачила
Вранці, почулися кроки, наче щось шкеребрелось
Підіймайтеся, тут небезпечно, сказав кіт, - треба підійматися догори
- Де мама і тато, - спитав принц, розплющивши очі.
Богдана промовчала. (тут пауза, бо дівчина здогадується що батьки померли)
Піднявшись по сходам на гору, герої побачили що навколо купа монстрів. Треба пройти якось повз них, та хлопчик перехоплюється і падає через щось, разом піднімаючи трохи шуму
- Обережніше, - каже йому Богдана, та монстри теж почули той шум.
Герої хочуть тікати назад у підземелля, та звідти вже лізе армія щурів.
Тікайте на гору башти, кричить їм кіт, - я чув що там є магічні двері, котрі ведуть з замку, я виграю вам трохи часу.
- Сере лицарю, а як ви?, - питає Богдана
- Не переймайтеся прекрасна пані, - і з бойовим кличем “Байрактар” кіт кинувся на щурів.
Богдана потягнула принца на гору, по сходам башти. Раптом її брат висмикнувся, - “Богдано, де мама й тато”
- Вони…вони, - та дівчина не встигла закінчити, як з низу почувся наближаючийся гул, наче щось летіло на них
- Біжи нагору, я тебе наздожену!
варіант а) (погодитись)
Принц біжить на гору
До Богдани наближається Злий чарівник, щось схоже на Ктулху і щура одночасно. Тобто з крилами кажана, бороди з тентаклями і щурячою мордою, а в руці коса. І раза в 3 вищий
Я прийшов за тобою і твоїм братом, бо в вас королівська кров. Завдяки котрій я зможу знищити ваш світ. Вхтанг-Вхтанг!
- Ти не пройдеш!, - кричить Богдана і піднімає магічну паличку, перетворюючись у магічну дівчинку.
Дівчинка кастує знов метеорит, думає що вбила Чарівника, та той живий і збиває її однією з тентаклей
Монстр підіймає дівчинку однією з “рук”
Богдана пригадує як колись їй казав батько, - Коли настане найтемніша хвилина, пригадай нас, торкнись цього шарфика. Він не простий, він магічний.
Рукою дівчинка торкається свого шарфика і той починає сяяти, дівчинка знов змінюється. До магічної форми додаються крила.
- Всерятуюче світло!, Альтіма! майже інстинктивно викрикує дівчинка, навколо монстра з’являється яскрава сфера котра того знищує.
Коли той зникає, вона бачить батька і матір котрі зовуть її до себе… І потім вони всі зникають.
Принц добігає на дах, та сестри все немає. Він відчуває вітер і бачить двері котрі світяться.
Хоче дочекатися сестри, та починає трястися і розвалюватись дах на котрому він стоїть і він відкриває двері…
Варіант 2 (Ти мені брешеш)
- Ти мені брашеш, я тебе не відпущу!, - принц тягне сестру на гору. Краєм ока бачучи як їх наганяє Чарівник.
Він направляє темні лучі по нашим героя, розбиваючі сходи, та ті перестрибують і добираються до даху. Та монстр їх наздагоняє і збиває Богдану своїми тентаклями.
Тікай, кричить Богдана, принцу, - вказуючі на двері
Принц пригадує що колись йому казав батько, - Ти маєш захищати сестру і хоч вона здається сильною… Її сила саме в тобі. Якщо ви будете разом, ви все переможете.
- Я не буду більше відступати і тікати, принц повертається до монстра, - я Мирослав і я захищу тебе сестро.
Над принцем ніби розбивається замочок і у того в руці з’являється величезний (в два зрости принца) меч
Він атакує монстра і звільняє Богдану від тентакля. Вони разом атакують монстра, Богдана “перевертається” у магічну дівчинку і кастує “Метеорит”, хлопчик атакує мечем.
Монстр відступає, та наближається армія щурів. Богдана збирається продовжити бій, та принц хапає її за руку і тягне до дверей.
Інколи краще вчасно відступити….
Діти зникають в дверях.
Епілог
- Дивіться, тут діти, рятувальник піднімає хлопчика розбираючи залишки будівлі після бомбардування.
- Як тебе зовуть, питає рятувальник? Ти мене чуєш?
Розплющивши очі хлопчик каже: “ Мирослав”
- Там, там ще одна дитина, кричить інший рятувальник
- Як, як там моя сестра?
(якщо був обраний варіант а, погодитись) - Рятувальник подивився на свого колегу та сумно хитає головою.
(якщо варіант б) - Рятувальник та Мирослав повертають голову в сторону іншого рятувальник, дівчинка піднімає голову (інший рятувальник кричить, - обережно) і посміхається.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!