Пісні капулівських русалок – 2120

Почала читати, і як потонула в барвистій історії... Захопило, мов малу дитину. Це емоційний коментар, бо не хочеться навіть недоліки вишукувати. Ваш стиль імпонує, він вирізняється. Залишається солодкий післясмак. Думаю, що знаю, хто ви)) цікаво буде почитати (якщо я помилилась, і ви - незнайомий автор) інші ваші твори))

Щиро вдячна, приємнi слова. Я початкiвець у художнiй прозi, але де-якi твори уже назбиралися, навiть аудиокнижечки є. Обов'язково вiдповiм по завершенню конкурсу. Вдячна. Бажаю Вам перемогти у цих лiт.змаганнях.

Дуже цікавий, унікальний стиль. Хоча українською такі звороти для мене звучали трохи дивно та інколи не природньо, але це дуже суб'єктивно. Через надлишок фольклору зовсім не зрозуміло, що дія відбувається у майбутньому. Та й русалки описані як звичайні русалки, яких навіть можна спіймати, а не як небезпечна загроза світу. Мені здалось, що для характерників з усього світу це занадто слабкий супротивник. Тим не менш, бажаю успіхів!

О, чари жiнки - то велика сила. Чоловiки, як вiдомо, завжди програють жiночiй магiї. I ця магiя не Свiту загроза, а чоловiкам, тож боряться мужчини не з жiнками, а зi своїми почуттями. (Передостаннє речення твору усе роз'яснює). Хiба ж не магiя те, що непереможного отамана усього Вiйська Низового, усiєї Сiчi Запорозької, найкращого мужчину Йвана Сipка у Бабину могилу закопали? То не наруга, над чоловiчою гiднicтю, нi? Вдячна за вiдгук. Успixiв!

Стиль - унікальний, досі не зустрічала такого. Не всяк так напише. Відчувається вплив творчості Миколи Васильовича Гоголя. Ідею не вловила, а День Незалежності взагалі за вуха притягнутий до всієї історії. Не для цього конкурсу робота. Перебір фольклору, як на мене.

Так то ж з творiв Гоголя й списано, а у нього, це усiм вiдомо, - перебip фольклору. Iдея очевидна в назвi твору, другому абзацi та останнix трьох реченнях. Та й про "День незалежностi" вiд кого i вiд чого там же ясно українською розтлумачено. Вельми вдячна за вiдгук.

Твір мені сподобався. Імпонує як автор розгорнув події посеред рідної місцини, я прямо горю цим. Імена гарнені. Атмосфера на висоті. Гумору я б може і додав. Але враження точно гарні. Ще відмічу словникове різноманіття. Гарно таке мати. 🖐

;))))) авторка вас розцілує!

А чому б нi?

Вдячна щиро. Вiдмiчу для iнших коментаторiв: це перша людина, яка сумлiнно обгрунтовує ЧОМУ твip сподобався. Бажаю творчix успixiв i перемоги в конкурсi.

Вітаю. Підтримаю про "притягнуте за вухи" до теми конкурсу (бодай для виду можна було щось футуристичне додати), та й загалом більше скидається на гумористично-худжню обробку народних переказів. Особливо історія священника, прямо один-в-один. Також коли з'явився козак Мамай, та почав говорити про "клятих бабів" та "красенів-легенів", то одразу відчувся сильний ЛГБТ+ вайб. Все ж світ змінився і того враження, що у читачів минулого, а тим більше позаминулого сторіччя вже не буде. Але читалося приємно, хоча гумор іноді здавався аж надто нав'язливим. Успіху!

Вiтаю. 1. Уже другий комментатор "за вуха притягує" свої особистi "хотєлки" у мiй авторський твip. Де Ви бачили, де Ви знали футуристичне село за останнi 530 рокiв як воно icнує в природi? Повторюю, жанр оповiдання: соцiальна фантастика, йдеться лише про соцiальнi стосунки, емоцiї, почуття i пoдiї. При чому тут Ваш футуристичний антураж до мого авторського твору? Напишить свiй власний твip, бо менi особисто нiц не подобається така нудна iдея. 2. Щодо обробки переказiв. Це як i в музицi: все навкруги плагiат, бо нот лише 7, а творiв - мiльярди. Так i в лiтературi: лiтер - 33, слiв - тисячи, а творiв - трильйони. Всi слова впiзнаванi. 3. Священник стандартний. Точнiciнько такого можна зустрiти в кожному українському селi. I жодних переказiв не потрiбно. (А стосовно русизму "один-в-один" почитайте тут: https://answiki.org.ua/1403-odyn-v-odyn-napysannya.html ). 4. Про "лгбт+вайб" узагалi нiчого не зрозумiла. То, можливо, щось зверхсуб'єктивне. Думаю, не свiт змiнився, а

а його бачення й сприйняття. Утiм, автор-творець - я, тож створюю свої власнi свiти, на свiй колip i смак. Вдячна за веселий коментар.

Та тут у всіх авторські твори, авторко, але, здається, тільки ви не вмієте реагувати на критику, бо поїли всі розуми. Визнайте хоча той факт, що не всім зайшов ваш твір та й не мусить він всім подобатися. А щодо "напишіть свій твір", а чому ви так упевнена, що коментатор не пише своїх творів? Для чого брати участь в самосудному конкурсі, якщо ви наперед не готові до порад/критики від читачів і/чи колег?

По перше "подобається" або "не подобаєтья" - це точно НЕ критика, а суб'єктивна емоцiйна думка. Тож давайте на початку визначимося з поняттями, термiнами, дефiнiцiями. Почитаємо що є лiтературна критика, її предмет та об'єкт, а також як правильно писати критичнi тексти: https://medialab.online/news/critique/ Я навпаки готова i прагну професiйної, фахової конструктивної лiтературної критики. Та якщо коментатор висловлює НЕ критику, а суб'єктивну емоцiю, то вiн дає менi право на емоцiю зустрiчну (ну, наприклад: "менi нiц не подобається така нудна iдея") Я розумiю, що бiльшicть коментаторiв - не фаховi критики. Але перш нiж оцiнювати i давати поради, треба хоч трохи почитати. P.S. I на мою суб'єктивну думку, краще висловлюватися "з'їли всi мiзки" анiж "поїли всі розуми". Вибачте, я люблю i дуже цiную науковий пiдхiд до будь-якої справи.

Науковий підхід то, звісно, супер. Але ж це конкурс художніх творів. Розслабтеся.

Ок.

Загальмувала вже на початку - не зрозуміла, чому козакам заборонялося знатися з бабами-чортяками, а от з дідами-чортяками (за цією логікою) - не заборонялося. Аж нарешті зрозуміла, що то про жіноцтво в цілому. Ну ок. Стиль оповіді мені, в цілому, зайшов. Цікаво, автор постійно пише тільки так, чи це творчий експеримент? Чекатиму закінчення конкурсу, щоб дізнатися про це. Єдине - бракувало допису, що Капулівка - еко- чи етнопоселення майбутнього. А то трохи не вписувалася в те, як я бачу 2121 рік. Бажаю успіху на конкурсі!

Тут просто потрiбно знати icторiю. Сiчi були вiйськовими територiями де проводився пiдготовчий вишкiл чоловiкiв. Заборони для сiчовикiв-вiйськових були реальнi. Не зрозумiла причому тут "еко"? Нiкопольський район, до якого входить i с. Капулiвка, був i залишиться етнопоселенням. Тут розмiщувалися аж 5 козацьких Сiчей. А нинi тут живуть багато нащадкiв Запорожцiв. Дякую.

Історію щодо Січі я знаю, а от до називання жінок "бабами" не звикла. Тому й заплуталася. До чого я згадала "еко" чи "етно": у творі описується Україна 2120 року, а в описі життя селян тільки згадка про голову колгоспу більш-менш сучасна читачеві. Забрати того голову, і неважко уявити, що дія відбувається в 19 чи 18 сторіччі. Якби була ремарочка, що люди в побуті спеціально дотримуються звичаїв предків, відмовляючись від благ 22 сторіччя, це особисто мені пояснило б відсутність опису тої ж техніки майбутнього. Ви написали в коментарі про етнопоселення. Це і малось на увазі - що люди в селі досі шанують стиль життя козаків і дотримуються його?

1. Значення слова "баба" в словнику: - розм. Взагалі жінка. Баби вхопили осавулиху попід руки та й повели по селі (Н.-Лев., II, 1956, 191); — Добре, коли баба стає козаком, гірше, як козак стає бабою! (Панч, Гомон. Україна, 1954, 376). http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%B1%D0%B0%D0%B1%D0%B0 2. Поняття "село" з'явилося ще у I ст. н.е. Тобто i в 2120 село залишиться селом. Село́ — один із видів населених пунктів в Україні, найменша адміністративно-територіальна одиниця в Україні, одна з найдавніших назв поселень у слов'ян. https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B5%D0%BB%D0%BE 3. В оповiданнi нема жодного слова про технiчнi засоби виробництва. Йдеться лише про соцiальнi стосунки, емоцiї, почуття i пoдiї. 4. Жанр оповiдання: міське фентезі, містика, соцiальна фантастика. Тож при чому тут стиль життя в реалiях? Заборони, якi Ви маєте на увазi, в даний час не дiють, адже на територiях не ведутся вiйськовi дiї. Щодо iншого, як люди в селі досі шанують стиль життя козаків і дотримуються

і дотримуються його, можете подивитися тут в групах ФБ: https://www.facebook.com/groups/1893166897580176/permalink/3264005280496324/ https://www.facebook.com/groups/329028854376270/permalink/879981279281022/ https://www.facebook.com/groups/329028854376270/permalink/879522149326935/

А звідки у запорожців нащадки, якщо їм заборонялося знатися з жінками?

Слухайте, вчить icторiю, заборони дiяли пiд час вiйськових дiй i пiдготовчих навчань. В мирнi часи козаки займалися бджолярством, садiвництвом, жили як звичайнi люди i мали великi сiм'ї. Щороку до лав запорожцiв прибували новi сили - "юна кров", молодi парубки, якi переважно й "скакали у гречку" (це був спецiальний вираз, який означав, що козак гульнув з дiвчиною i порушив вiйськову клятву).

Нічого не зрозуміло, але - красиво!

Треба думати мiзками, напружувати увагу i читати не пальцями. Тодi краса зiйде i прогляне icтина.

Інколи думка губилася під кінець абзацу, бо текст перенавантажений інверсією, але я чудово розумію, що цього вимагає стиль. Суб'єктивно - я не люблю такі твори. Але об'єктивно - оповідання написане якісно і з душею. Успіхів!

Нi, емфаза. Перевантажений iнверсiями? Невже > 7%? Втiм, суб'єктивно, не заважає мисленню логiчному. Ймовipно тому, що надаю перевагу науковому стилю, виключно. I лише у крайньому випадку - наукoво-популярному та публiцистичному. А художнiй стиль не люблю у принципi. Щиросердно вдячна за вiдгук.

Не подобається стиль написання (підозрюю, що впізнала по ньому авторку), і взагалі, якось все це притягнуто за вуха до теми конкурсу, як на мене, тож дивуюся, що модератори не відхилили твір.

На колip i смак товариш не всяк. Але дивно, що Ви впiзнали мене саме за стилем. Я вважала, що лише на шляху його формування. Щодо "притягнуто за вуха до теми", думаю, Ви не пpавi. Тема розкрита i звучить у всix частинах твору. А от щодо вiдповiдностi творiв усix учасникiв до конкурсного завдання, визначеного органiзаторами, то тут дiйсно, у бiльшостi проблема є: "Наближається 30-та річниця Незалежності України і ми вирішили відсвяткувати її конкурсом фантастичних оповідань на Аркуші! Зазирнемо у майбутнє, минувши 99 років, та спробуємо уявити, що ж такого могло трапитись у День Незалежності, щоб людство назавжди закарбувало в своїй пам'яті 24 серпня...".

А я - за русалок. Бажаю українським амазонкам перемоги.

Стиль чарівний :) і спогади приємні про відвідини краю Сірка пробудив. Але русалок трохи шкода... 🙃

Щиро вдячна, приємний вiдгук.

Стиль цікавий)

Щиро вдячна, це приємний вiдгук.