Відьма

ВІДЬМА

Автор – затятий прагматик і матеріаліст (зараз майже лайливе слово) але на протязі життя мимоволі стикався з ситуаціями, пояснення яким непросто знайти в ареалі звичних уявлень. «Ульотне» відео в Інеті вже буденність і не запам'ятовується. Інша річ, коли сам стаєш свідком неординарної події. Це надовго залишається в пам'яті, а потім часто спливає… в купе поїзда, за трапезою, біля багаття – скрізь, де бажаєш привернути увагу співрозмовників.

Ця історія трапилася... багато років тому. Місце дії – простора квартира в центрі Києва, де відбувалося Новорічне свято (точніше – галаслива гулянка). Велика компанія, де є «друзі друзів», і не всі знають один одного. У такій ситуації є й позитивні моменти, наприклад, шанс зустріти «прекрасну незнайомку».

Щоправда, цього разу мені не поталанило: сусідкою за столом (зручне місце для флірту) виявилася поважна пані, років сорока. Слово-за-слово і після реплік: «Вам горілки у велику чарку?», «Шубу будете?» і «Олів'є – побільше!», розмова таки зав'язалася; а згодом плавно перемістився до сфери містики. Пані з натхненням розповіла, що у якійсь езотеричній групі вони вивчають старовинні обряди, медитують, концентруючи енергію, розкривають «третє око» і таке інше. І що вона вже має досягнення: пройшовши кілька і ініціацій, отримала другий ранг… Коротше, на думку автора, займаються вони нісенітницею, трохи приправленою містичним флером. Про що я і поспішив заявити (будучи під шафе, і не почувши внутрішнього голосу).

– Що, не вірите, – образилася відьма 2-ї категорії..

– Нє-а.

– Ну, ну… Тоді, дивіться!

У руках у неї тьмяно блиснула виделка, взята зі столу. Не вгадали: далі не було «двох ударів і восьми дірок». «Просвітлена пані» захопила її кінці пальцями, зосередилася, завмерла і щось прошепотіла. Потім… блискавично зігнула, практично зав'язавши вузлом! Містика якась! Чи то метал на якийсь час змінив свою структуру, чи то чаклунка «включила» надсилу, чи то ...

Тримаючи в руках понівечений столовий прибор, я з острахом подумав: на що ж тоді здатні відьми 1-ї категорії? А може є й такі, що мають вищі ступені?!

Я витратив цілу годину на відновлення господарського інвентарю, що так і не вдалося зробити (виделка була справжньою, з мельхіору). Напевно, слід було її зпіонерити, але не як новорічний сувенір, а як матеріальне підтвердження того, що в світі залишається багато непізнаного.