Гільгамеш

Здавалось, вежа сягала самого неба. Зовнішні сходи охоплювали її від підніжжя до вершини. Вершиною була порівняно невелика кругла тераса. А навколо вежі розкинулась пустеля. Вона сягала самого горизонту, і, навіть, з вершини не було видно її кінця. Неначе вежа витягнула все живе, що було в колись квітучому Міжріччі.