Срібна ложка
Ложка, срібна, чайна, з написом "Улюбленій онучці", сумирно лежить у столі. І наче не стається нічого такого. Квіти зав'яли — забув хтось полити. Розрядився та поплавився акумулятор у смартфона — то він вже старий був. Собака вмерла — то нажерлася пакетів. Хто ж їй винен, що нема і не було в неї мізків, щоб не гризти міцний пакет для сміття?
Ложка лежить у столі. Срібна ложка, дарунок діда бабці з війни. Або вже й прадіда прабабці, бо забагато років пройшло. Справжнє срібло! Малий летить з велосипеда, ламає носа та щелепу в трьох місцях — а не гальмуй переднім гальмом на великій швидкості!
А що власниця ложки чогось швидко втомлюється, та наче як нудить її, то вона перепрацювала. Та й смажене не таке й корисне для шлунку, а м’ясо може викликати біль у суглобах, то краще справді деякий час овочів варених поїти. Та й схуднути їй вже давно треба було, бо ні в одні штани не влазила вже, а одяг зараз такий дорогий!
Ложка лежить у столі, і її виготовили у Нюрнбергзі, у тисяча дев’ятсот тридцять восьмому році.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!