Убити Сталiна
Замах Огорева
16 листопада 1931 рiк . Сталін прогулюються по Москві, в супроводi належаному йому по штату охоронця.
Йому на зустріч вийшов колишній білий офіцер Огорев, який тепер працював на британську розвідку. Побачивши Сталіна , така лють взяла, що вiн посеред білого дня , прямо на вулиці , вихопив наган. Але героїчний чекіст, зумів скрутити вражину антисоветськую.
Звучить героїчно - пафосно, i нi слова правди. Після смертi Сталіна була скликана спеціальна комісія "по пересмотру дел Сталинського режиму". На її висновки місцями я й далі буду посилатися.
Висновок комісії був наступний - маячня. В реальностi все було так - 16 листопада дійсно був затриманий колишній білий офіцер, агент британської розвідки. На допитi він розповiв що якось бачив як Сталін прогулюється Москвою. Далi , справа була вже за кулаками чекістів, аби вибити потрібні покази.
Що це дало? Чекістам посади й звання, Сталіну - особисту охорону. До 1931 року главу радянської держави, охороняли по штату партійної охорони. Тепер вiн мав людей, якi займалися виключно охороною його тушки. Плюс зайвий раз підкреслив свою важливість . Он яка я персона, мене навiть вбити хотіли.
Початок не зовсiм по темi книги, але це перший відомий замах на Сталіна.
Постріл бібліотекарки.
Січень 1935 року. В Кремлівську бібліотеку привозять поповнення фондів. Сталін присутній особисто. Не сказати, щоб вiн був прямо вже книголюб. Просто диктаторська звичка - по можливостi , все контролювати самому.
Бібліотекарка ,з колишніх дворян Орлових - Павлових, відкриває коробки. З поміж книг, витягує револьвер "Бульдог" , i здійснює постріл у Сталіна.
Охорона викрила вогонь у відповідь, i поранила бібліотекарку. Рана ж самого Сталіна виявилася не смертельною.
Чекісти , оперативно "розкрили" змову військових, якi хотіли убивши вождя узурпувати владу. Всіх учасників було розстріляно.
От тільки вже згадана мною комісія, прийшла до висновку що справа була зшита білими нитками. Але факт лишається фактом - в запечатаний коробці, з поміж книг був заряджений револьвер.
Замах Данилова.
11 березня 1938 року . Сталін , за своєю звичкою , робив вечірню прогулянку. Як раптом один з охоронців вихопив револьвер i намагався вистрілити . Проте охорона швидко скрутила стрілка.
При собі мав документи на ім'я лейтенанта військ НКВС Данилова. Насправді він дійсно був лейтенантом, дійсно Данилов, але служив в гарнізони Тули.
За його словами вiн належав до підпільної військової організації. Його дії мали бути актом помсти за арешти військових.
Справа Надії Алілуєвой.
Наступна історія вибивається з ряду подібних тим, що Сталіна хотіли усунути законним чином. Хотів це зробити глава НКВС, той хто почав "великий терор" Микола Єжов.
1938 рiк. В руках Єжова обмежена одним лишень Сталіним влада. Це його не влаштовує. Вiн хотів повноту влади.
Для здійснення своїх планів , вiн вирішив пiти первiренною доріжкою - зшити кримінальну справу. До того ж навiть нічого робити не прийшлося. В 1932 році, не витримавши сімейного життя з "батьком всіх народiв" застрелилася дружина Сталіна Світлана Алiлуєва.
Ніхто на цьому зупинятися не збирався. Доведення до самогубства це лишень так , для затравки. Чекістська машина, після арешту мала б запрацювати на повну. Але стався витік інформації.
Про плани шефа дізнався зам Єжова Лаврентій Берія. Вiн доніс Сталіну, i тепер уже глава НКВС на своїй шкірі відчув жорнова системи.
Японські замахи
Наступні замахи, мною об'єднані країною яка намагалися їх вчинити, i виконавцем - Генрихом Люшковим.
Колишній чекіст , глава НКВС далекого сходу, в 1938 році перейшов кордон з окупованою Японією Манлжурiєю i здався в полон. В цю новину спочатку нi на Луб'янці , нi самi японці не повірили. Чоловік в , якщо переводити на військові, генеральських чинах, при посаді. З чого раптом?
Причина була проста - арешт Єжова. Генрiх Люшков був особистим ставлеником наркома. А новий глава , по кремлівській традиції, вирiзав під корінь всіх ставлеників свого попередника. Люшков про це знав як ніхто, бо сам цим займався.
Так мало всього цього в нього ще був конфлікт з Лаврентієм Берiєю. Заочний, навiть без його участi, але все-таки.
Справа була в наступному - в серединi тридцятих , в на кавказькому узбережжі почали будувати дачі для вищих посадових осіб. Першим ділом, звісно йшла дача Сталіна. Для охорони території, був створений цілий округ в системi НКВС.
Оберігати спокій генсека на відпочинку , знаходитися при вождю , коли вiн розслаблений , було не просто козирним місцем. По престижу ця посада була третьою після особистої охорони Сталіна , i охорони Кремля.
Лаврентій Берія , тодi головний чекіст Кавказу, хотів посадити свою людину. Але Єжов наполіг на своїй кандидатурi. Хоча особистого конфлікту не було, Люшков з Берiєю навiт не зустрічався, але Лаврентій Палич був не та людина аби прощати образи. Навiть i не ним завданi.
До переведення на Далекий Схід , Люшков відмітив важливу деталь - в санаторіi Мачесте, Сталін абсолютно один, по ночах приймає мінеральну ванну. У зв'язку з тим що пацієнтів в ночі посутi лишень один, напiр води в трубах на половину менший.
Діаметр труб , дозволяв пролізти людинi. По трубах , можна було попасти в камеру накопичувач, куди попередньо стiкала вода з мінеральних джерел, i звідки розподілялася вже по санаторію.
Вилізши з камери, можна було потрапити в ванну кімнату. Охорона знаходилася в сусідньому приміщенні. Вiрвавшись в ванну, застрелити Сталіна. Відхід назад, по тій же трубі.
Але відбувся злив інформації. Групу перестріли ще на кордонi з Туреччиною. Прийняв бiй, довелося відступити.
Наступна спроба мала відбутися першого травня. Планувалося замінувати трибуну мавзолею Леніна, де виступатиме вождь.
Але й тут зірвалося. Остання спроба була проведена в листопадi . Тоді, на річницю революції , по дорозі в Кремль, планувалося влаштувати засідку на кортеж Сталіна. Останній варіант був снайперський постріл, безпосередню в момент виступу вождя.
Але знову відбулася утiчка інформації.
Замах дипломата.
Наступний замах ,планував здійснити мiнiстер закордонних справ третього рейху фон Ріббентроп, під час підписання пакту "Молотова - Ріббентропа"
План був наступний - Ріббентроп проносить замаскований під ручку пістолет, i вбиває Сталіна прямо під час підписання договору. Запропонувавши цей план , головний дипломат рейху чудово розумів , що живим його не випустять.
Вбивство Сталіна мало на метi обезголовити країну рад, i почати полiтичну кризу. В ідеалi взагалі нову громадянську вiйну. Але Гітлер вiдкинув цей план. Сталін був потрібен як економічний партнер i союзник, та й втрачати досвідченого дипломата не хотілося.
Замах Дмитрієва
6 листопада 1942 року. Виїхавшу з воріт Кремля урядову автівку було обстріляно з гвинтівки. Стрілка скрутили . Ним виявився Савелій Дмитрієв , дезертир з зенітної частини.
Офiцiльна причина замах - розлад психіки. Не офіційна версія - пійманий диверсант, довгий час дурника корчив.
Версія з замахом психічно неадекватної людини, була вигідна в першу чергу чекістам. Вона частково знімала відповідальність. Одинака, поїхаввшого дахом, але зовні нічим не вирізняється вiд інших людей, фактично не реально вирахувати.
Як би там не було, але Дмитрієв в психлікарні прожив аж до 1950 року.
Шавки Гітлера
До 1942 року Адольф Гітлер не мав наміру вбивати Сталіна. План Ріббентропа, була його власна ініціатива. Після бліцкригу , зі Сталіна мали зробити дорогоцінний трофей - відправити його в дачу на Кавказі, з усіма зручностями i почестями, але з регулярною фото, i кіно зйомкою.
Коли в кiнцi 1941 році, остаточно зірвався бліцкриг, було вирішено убити Сталіна, аби підірвати основу радянського союзу.
За всю війну розроблялося більше десятка різних планів. Найбільш екстравагантний було запропоновано окультною організацією Аненербе.
План полягав в наступному - через те, що собаки являються стражами в потойбічний свiт, зібрати чистокровних німецьких вiвчарок, провести ритуал i собаки перетягнуть в потойбіччя душi Сталіна, Черчеля та Рузвельта.
Звучить ... як мінімум дивно, i не надто надійно. Але 150 тисяч рейхсмарок, на повному серйозi в цю справу вперли.
Великий кидок.
Найвідоміший замах на Сталіна мав відбутися під час конференції в Тегерані в 1943 році.
Гітлер вирішив не розмінюватися на дрібниці, а прибрати відразу всю велику трійку - Сталіна, Черчеля, Рузвельта. Але не вийшло. Радянський контингент там був, Британські війська, Американці своїх людей підігнали. Диверсанти навiт наблизитися не зуміли.
Замах Таврiна
Новим вбивцею Сталіна мав стати Петро Iванович Таврiн. Ця затiя, відразу пішла не по плану. 5 вересня 1944 року він вилетів, мав приземлитися під Москвою на замаскованому аеродромi. Але літак був підбитий під Смоленськом.
Далi більше. Вибравшись на дорогу, Таврiн наткнувся на патрульних. Документи були залiзні, але здали нерви. Диверсант потягнувся до зброї, але його скрутили.
Ялтинський туман.
Остання спроба убити Сталіна німцями відбулася в 1945 році під час Ялтинської конференції
Почалося все раніше , в кiнцi січня . В Крим була закинута німецька розвiд група. Здавшись , бувши перевербованим радянською стороною , вони почали чекати на завдання, яке виявилося несподіване - вiдслiдковувати погоду в районi Ялти.
На Луб'янці не розуміють що за справи, напрягають розвідку. Виявилося що в Болгарії , на замаскованому аеродромі, дислокується спеціальна авіаційна група. Декілька бомбардувальників i винищувачі прикриття.
Завдання було одне - як тільки небо над Ялтою проясниться, закидати бомбами місце проведення конференції. Складність полягала в тому, що на початку року в приморськiй, на додачу ще й гiрськiй місцевостi, велика хмарність з сильними туманами. Тому , аби бити на певно, треба було, щоб небо прояснилося.
Радянська авіація намагалася дістати базу противника, але це не вдалося. Про те й розвiдки було користi мало. Весь Крим , війська , цивільні, чекісти, менти працювали на охорону конференції. Німецьких агентiв або ловили відразу i перевербовували , або знищували.
Смерть Сталіна
I ось настав день, якого весь свiт так давно чекав. 5 березня 1953 рiк . Сталін помер.
З обставинами його смертi все не так чисто. Лiкарi, начебто, побачили симптоми отруєння , але доказів не має.
Єдине що задокументоване , так це дії Берії, , Малинкова, Хрущова
Верхівка радянського союзу, розпорядилися не пускати лiкарiв до Сталіна, i п'ять годин чекали на смерть вождя.
От така вона , сьогоднішня історія. Сподіваюся сподобався цей список)))
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!