Казки

В кожного своє призначення

Жила дівчинка Катя, була вона хороша, добра, ввічлива, турботлива. Тільки от не любила їсти. І чого їй тільки мама не готувала: і супчики, і кашку, і котлетки з макаронами - а в Каті на все одна відповідь: «не хочу, не буду».

Якось бабуся подарувала дівчинці нову тарілочку. Гарну, рожевеньку. Каже:

—Ось, Катруся, нова тарілочка для тебе, не звичайна вона. Любить, коли дітки добре їдять.

Катя подякувала бабусі за подарунок, але ось краще їсти так і не стала.

Засумувала тарілка, проплакала гірко цілий день. А як настала ніч, наважилась поговорити зі своєю юною господинею. Бо саме вночі предмети можуть розмовляти з людьми, поки ті сплять.

Катя солодко спала і бачила чудовий сон. Там, у сні, вона гуляла полем, вкритим килимом із яскравих, духмяних квітів. Довкола літали барвисті метелики, співали пташки, яскраво світило сонечко.

Раптом, побачила Катруся свою тарілку, тільки зараз вона була велика, майже як сама дівчинка, мала ручки й ніжки, а з сумних очей котилися гіркі сльози.

— Чому ти плачеш? — запитала дівчинка.

— А як же мені не плакати, якщо ти мене зовсім не любиш і не хочеш користуватися. — втираючи сльози відповіла сумна тарілка.

— Але це не правда! Я дуже тебе люблю, бо ти бабусин подарунок. — заперечила Катя. — Просто я не хочу тебе бруднити. Щоб ти завжди залишалася такою гарною, блискучою і чистенькою.

— Ти знаєш, що кожен предмет має своє призначення? — Раптом запитала тарілка, — Моє призначення бути тарілкою, служити посудом для їжі. Але якщо мною не користуються, то я не можу виконати своє призначення. А без цього я вже й не тарілка. — сумно промовила вона, — я вкриватимусь пилом і тріщинками, а мій яскравий колір по тьмяніє. Тому я йду від тебе в пошуках кращої долі. Стояти на поличці не для мене.

— Ні, будь ласка, не йди, — стала прохати Катя, злякавшись, що втратить свою тарілку.

— Тоді пообіцяй мені, що будеш користуватись мною як належить!

— Я обіцяю, тільки не йди, — щиро пообіцяла дівчинка.

Прокинувшись зранку Катя в першу чергу побігла на кухню, перевірити чи на місці її тарілка. А переконавшись що все гаразд, здивувала рідних, попрохавши сніданок, і щоб його обов'язково поклали в її улюблену тарілку.

З того часу Катя почала регулярно користуватися не тільки тарілкою, але й іншими предметами, щоб вони могли виконувати своє призначення.