Бомба
– Атомна бомба! – викрикнув гість. Ґорнятко дзинькнуло ехом.
Єдина жінка зойкнула.
– Ич, ірод, їй-богу! Йди куди-небудь! Літру мекнув на обіді – понесло! – розсердилася сива тітка, уп'яте фиркаючи.
– Хоч, цей, чуєте, шепчіть, що юж я абсолютне брехло! Викрикуйте: гість ґен дурний еукаріот! Євангелієм, життям, знайте, інстинктами, їй-бо, й клянусь! Летить міна!.. Ні, отака продовгувата ракета стальна. Та уф, фіть, хрясь! Цей, чуєте? Шмякаються щепки! Ю-ю-юх! Ясно? Атомна бомба вріже гучніше! Ґвалт дійме. Евакуюватися! Є жага звалити. І, їй-бо, кротом, лисеням миттю нору, океан проклятий, рити собі!
– Тимко, слухай, розкрутись, проспись, – обережно натякнув Микола. – Либонь, коли йшов, забув: жарти диявол гне. Виспись, божевільний артисте.
01.10.2023
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!