Розпочався конкурс 🇺🇦⚡️ Квантова Україна ⚡️🇺🇦

Електронні книги / Містика (1418)

Бутерброд

Я починаю знов на мові жестів

тобі велике ясувати почуття -

не чуєш ти, мов я далеко десь там,

зориш собі у небо, мов свята.

А не свята ти, не свята! Ти грішна

хоч за тобов зоря волочить хвіст.

Не будда ти не ілія не крішна

а бог тобі любовний пише лист

і відправляє мейлом, зализавши

конверт своїм духовним язиком -

я тілько твій і ти моя назавше,

нехай він струп налиже й сто оском.

І я не знаю чом ся в небо дивиш

коли я поряд стовпчиком стою

рулетка зоряна показує на виграш

то все твоє - ти ставила на ю

а я на тебе ставив-наставлявся

і все програв. такий-о хендехох.

і гутенабенд. швидше бутерброд.

Пробач. Бо я до бога не доп'явся.

...

undyber

Від стусового "веселого цвинтаря"

гуде між віт осінній доннер веттер

і листя рве і гонить дранґ нах ост.

я перейшов твій радасний пагост

і час останні креслити привіти.

зарано. несподіваний фінал.

цю комбінацію ми не передбачали.

цей вітер наче ґрати криміналу.

і звідки взявся тотий кримінал?

аорту порвано. прогнив на серці шов.

і розчиняється цукеркою прозора

моя рука в несамовитих зорях.

останній бог од серця одійшов.

я світ ловив та світла не знайшов.

прогорклі хвилі нагло ворохобить

і янгол піднімає мідний хобот.

сурмити буде вшосте. ну то й шо?

і свідчу: вседержитель наче злодій

іде здіймаючи риданнє та плачі.

не бійся, за гріхи я заплачу

тому завжди сприятлива погода.

я добре знаю смертницький звичай.

не з лепської зістрілися нагоди

з тобою, діду, ми, кудлобородий.

аж ходором заходить тихий рай.

яка смутна і невесела осінь

на простирадлі в пропасниці молитов...

що набазікав я і намолов...

немов останнній колос на покосі.

і гутен абенд надо мнов стоїть

і місяця кривавого мантачить.

в криниці не лишилося століть.

та це, їй-богу, ніц уже не значить.

...

undyber

З вікна. Хрещатик, 26

Ці шпилі на зачорненім небі й

жовті башти чарованих міст...

Розсипається вітер на шепіт.

таємниці запише хроніст.

І не буде, крім слова, нічого,

що народження та кінець.

Тільки місяць чіплятиме рогом

алюмінєвий царський вінець.

Ті червоною бляхою вкриті,

мов скальповані, черепи.

Наші лиця, сльозами пориті,

наші руки, слухняні й німі

їх ніколи ніхто не побачить.

Це палаюче злато шпилів,

жовті башти, і регіт собачий,

і приплив, і відплив, і приплив...

...

undyber

рятівне коло

в центральнім парку листя облітало

в карнеґі-холі - класика і смур

а нам уже граматики замало

у нас була любов і де сосюр

метро синтагмою через мости шугало

гуділи пробки з бруклина у квінс

нам лекцій Деріди не вистачало

бо ми за хмари в парадигму піднялись

там янголи собі гніздечка вили й

конкорд поодинокий зумкотів

і пропливали кришталеві каравели

на генуезький плачучи мотив

здавався світ новий неологізмом

здавався братом кожен чорний брат

а дощ ішов, на нас водою бризкав

водою зі свяченого відра

і щастя те, здавалося, убоге

довіку вічно буде й назавжди,

неначе слово, що було у бога;

як мандрівник, який дійшов мети

і ті холодні та байдужі бризки

і брязкіт дріб’язку у чашці жебрака

лунали нам іллокутивно різко,

і хмарочоси у гудзоні сторчака

в центральнім парку листя облітало

і ми чіплялися за коло рятівне

“поете мій! кричала ти, наталко,

невже і це на світі промине?”

сніги лягли на міста сірий мур

як ми кохалися несамовито й клопотливо...

але любов за листям полетіла

лишились фердинанд і де сосюр

...

undyber

країна див

країні явно бракує ідеалу,

щоб на кожній зупинці воно волало

у кожне вухо, в очі, у ніс –

як має бути... в епоху криз!

країні потрібен рятівник,

щоб найпіковіший посеред пик.

щоб найгучніше з усіх кричав –

найкращий з-поміж епічних звичаїв!

країні потрібен хоч би хтось.

щоб гучномовцем – посеред площ!

аби рядами або стадами

услід за крихтами марширували.

...країні винен хоча би ти.

хоч ти – не кричи – а щось зроби!

хоч можеш кричати – коли без сил:

все ліпше, аніж... ванільне... диво.

1.06.2021

...

vagabond

Здобич Сльозолова

Вона стояла на мосту,

Їй було хмарно.

Він мовчки сльози поглинав

В свої долоні.

Ловив їх просто на льоту,

Але все марно -

Один мерзотник доконав,

Та так нездарно,

Що біль у неї в лоні...

…І нескінченний їх потік

Проходить знову.

Так відбувається завжди,

Цілодобово.

З середини палаючи,

Ловлять наснагу,

Йому, про те не знаючи,

Вбивають спрагу

І труять Сльозолова...

…А Сльозолов зайде в свій сад

І мовчки скаже:

«Сьогодні, квіти, вас, на жаль,

Не нагодую.

Її сльоза була чиста

Без жахів майже.

А той, що їй тоді брехав,

Йому все важче -

Він дуже пошкодує!»

І квіти зрозуміють все,

Про що йдеться.

Обов'язково він прийде

З уловом знову.

І кам’яний сад зацвіте,

Коли нап’ється:

Біду та Горе їм несе,

З людського серця –

Це здобич Сльозолова.

...

Андрій Мацко

Порфирій мертвопетлює

Я на шматки хотів би порубати

це серце неслухняне.

Тільки ти -

у сні блаженному своєї чистоти

холодна, як сніги Нангапарбату -

не ступиш на поріг моєї хати,

що не роби.

Натомість же шматки

напоєні до п'яного любов'ю

гранатовою за твоє здоров'я -

отримавши властиві голоски

не забаряться криком сповістити

про біль помножений...

Відтак ми з муки

переходимо до міту -

як п'ятницю викінчує шабат,

немов Аншар зміняє Тіамат,

неначе сажа, стиснена в карати -

мовчить і дихає...

Ба я покраю ножиком,

не зваживши на

неминучий біль.

Нехай воно,

неначе пес Цивіль,

у лісі храмів

виє й завиває

не знаючи дороги й каяття...

Нехай,

як дереву

болючо ламле віти,

зійде на мене хладний Ельсінор,

коли тобі плистиметься

у квітах,

і вітер плакатиме

між карпатських гор.

...

undyber

Наказовий спосіб

Київ! Київ! Київ! І батогів!

Вареників! І з ними ворогів!

Львів і кутів, прямих і волохатих.

Мені шляху до спаленої хати,

або хоча би в Павлівську шляху.

Образи й образи чи образи й образи

цілком в одно мішаються одразу

і цигарки гвоздикові,

і запах Київгазу.

Цнотливих поцілунків! І до них -

розбещеного бембання! І книг,

де все це розбебехано художньо,

або малюнків, коли слів не можна.

Желізних баб! Потрухлих островів!

Безумних візій! Папуасів! Телевізій!

Виск архімедом витиснених тіл,

трамваї з рогами, що їдуть на Поділ

і з-під подолу діти безупинні.

Чиновники в оновленому чині.

Князь на горі. Княгиня під горою.

Рядами недоріки в одностроях.

Ба заваливши браму в зоопарк

біжать по вулиці, здіймаючи тривогу

важкі слони, трембіти штириногі,

і з банкомата Банківської пан

на Бреслитовський сумно визирає

й оголосивши надзвичайний стан

лепече про дванадцять бібізян.

...

undyber

Репетитор

Не потрібно зітхання та ляменту.

Ти мені відійти - дозволь

в час, коли пташиним парламентам

тонко пахне скрипкова каніфоль.

Я до неба дверцята виявив.

Я словами хмарки сколотив

над високим склепінням Києва

де блискавки негатив.

Змахни навздогін. Яблуневими

пелюстками палають чагарники

і з п'яненькими гувернерами

спускаються студенточки до Ріки,

бо Дунаю повинне з'явитися

дивне видиво у воді. А старим

накрапає у вербових китицях

свічок заповзятливий стеарин.

...

undyber

А до Я

ми домовилися

погуляти в парку під деревами

де тонко пахнуть рожеві

трубчасті квіти, але

нас налякали

цикади

цикади, вони

були наче

стодванадцять тисяч поетів

що взялися

заримувати кожну літеру

своїх діалогів

од альфи до омеги

і кожному було

вручено по

державній премії та

вигнано за ворота в

повній відповідності з

приписами батька філософії

науки

що також є любов

але до мудрости

...

undyber

Дріб'язок

1.

так болісно мовчить душа,

в якої крила їсть іржа,

коли спаливши чорні руни,

розливши свячений єлей,

пір'їну та ядро чавунне

цікавий кида Галілей...

2.

Мій князю! Київ - місто дике.

Поетів і машин у нім без ліку.

Ревуть машини, димом небо облягло.

Там жебраки й повії просторікі

дають і просять, коротко і зло.

Там жить ніззя.

Поети просяться в село.

3.

тебе чекаю я на самоті

я на тебе чекаю в самоті

я думаю про тебе в самоті

про тебе мрію я на самоті

як людожер,

що їде в мегаполіс

4.

сховався бог за тисячі імен

і люди кличуть кличуть кличуть

між моря крові та солоних річищ

де сяє натрійхлоровий кристал

...

undyber

Телєфон

боже вишня

боже брама

боже крижень

боже яма

може й більше

тільки мало

і куди ж це ти

пропала

я тебе уже

забештав

задзвони мені

нарешті

задзвони мені

нарешті

як це можна справді

де ж ти

набери нарешті

номер

бо я наче Сімпсон

Гомер

я не можу вийти з

хати

зглянься,

пані Сарасваті

ось тобі мій

SMS

може відгукнешся

десь

...

undyber
Увага!
Сайт працює у режимі альфа-тесту. Про помилки пишіть Аркушу або на support@arkush.net!
Новини
Розпочався конкурс 🇺🇦⚡️ Квантова Україна ⚡️🇺🇦
23.11.2023

Слава Україні, аркушики! 🇺🇦

Ви довго чекали, але час настав! Починаємо збирати твори на конкурс 🇺🇦⚡️ Квантова Україна ⚡️🇺🇦

Озброюємось квантовою механікою, перечитуємо класику наукової фантастики про паралельні реальності та надихаємось втіленими у кінематографі та відеоіграх мультивсевсвітами! ⚡️

... Детальніше
Блоги
А знаєте, про яке місто на Аркуші пишуть найчастіше?Нівроку
15.12.2022
На Аркуші публікують свої твори вже 1162 автори з різних куточків України. Є письменники як зі сходу ... Детальніше
Ксенія Демиденко "Позитивна дитина"Moonrise Darkness
02.12.2023
Посилання на книгу, яка цього разу стала жертвою мого відгуку: https://arkush.net/book/762 Раніше це ... Детальніше
Істота у дзеркаліDeadNeko & Polska kotka
02.12.2023
Чи варто радіти скарбу, що отримано задарма? Ваш успіх, ціною невдачі іншого. Або ж, все було навпак ... Детальніше
Без "токсік"Ханна Трунова
02.12.2023
✨️Я від самого початку вирішила, що в моїй книзі не буде "токсік" стосунків. На початку історії, зві ... Детальніше
17 розділ "Цвіт Адонісу"!Анастасія Горицвіт
02.12.2023
Ось вже нарешті і 17 розділ "Цвіту Адонісу" є у вільному доступі! Момент перелому, коли долі двох о ... Детальніше
Нова книга Венера Море
02.12.2023
Гаразд, я знову пишу 😇 на цей раз " Жива Історія,, призначена іншій дівчинці в якої так само дцп. Т ... Детальніше
На Аркуші вже:
8458читачів
83595коментарів
Щиро вдячні всім, хто підтримав нас переказами на рахунок!
А також всім, хто приєднався до нас на Патреоні!
Наші патрони
Всі кошти підуть на розробку та розвиток Аркуша! А підтримати нас можна тут: