Зніми свою маску, красуне

Зніми свою маску, красуне!

Я знаю, за нею ховаються сотні лиць:

Мертвих. Гнилих

Вицвілих.

Там ворушиться щось неістотно-гидотне,

Бігають очі, випавши з темних очниць.

Зніми свою маску, мерзенна!

Кров смердюча кипить із натягнутих жил:

Зривається. Б'ється.

Хвилюється.

Шаленими стежками тягнеться з середини,

Зі спини проростає кістками шкірястих крил.

Зніми свою маску, тварюко!

Покажи звідки шириться світом гидь:

Повзе. В'ється.

Сунеться.

Горами мертвих тіл навалюється до купи

У якесь невідоме й химерне що-небудь.

Зніми свою маску, примаро!

Я знаю, як швидко скаче червоний кінь:

Злий. Впевнений.

Нестримний.

Від смерті тисяч нарешті нап'єшся нектару,

Мечем відтинаючи безліч нових поколінь?

Зніми свою маску, вершнице.

Гниль війни не дістанеться світлих земель.

Забутих. Живих.

Знайдених.

Вони тілом своїм виїдять мертве серце,

Навіки очистивши стомлений світ від химер.