💛💙 Аркушу 3 роки! 💙💛

Електронні книги / Сучасна проза (2273)

Життя — то є прекрасний сон

Життя— то є прекрасний сон, раз - два й уже нема його.

А Ти цю мить смакуй неспішно,

Теплом ранковим зігрівайся Ти

Пий теплий чай під спів птахів.

І посміх не ховай в очах

Дозволь собі нарешті жити вільно

Нема вже" потім" , є "тепер"

Цінуй той час що є тобі дарунком!

І пам' ятай життя —то є прекрасний сон , раз - два й уже нема його ..

...

Альона Сохацька

Жорстокість життя

У потоці бурхливих подій,

Ми наче втонули на вік .

Погано стає на душі

Від того , що не знаєшь куди йти .

Ми втратили мрію , ми втратили надію ,

Ми втратили кохання , а головне забули про власні бажання.

У глибині страждань не бачимо світла ,

Хоча навіть після самого сильного шторму

Приходить промень світла.

Так чому у людському житті ми ставимо хрест на власних надіях ?

Власноруч вбиваємо дитину в собі

Й не даємо навіть шансу своїй же душі ,

А тихо й жорстоко запираємо усередині маленьких і мрійливих дітей .

Що так хотіли жити ,

Що так хотіли творити ,

Й все життя мріяли про свободу.

Але у жорстокому часі ми загубились,

Й самі себе загубили .

Де не має місця ні для надії , ні для любові , а тільки для жорстокої норми.

Але що є норма ? Так і хочеться прокричати !

Себе убити і себе загубити ?!

А як же надії ?! А як же мрії?!

Не вже все це ми маємо втопити ,

Щоб бути правильними і мати право жити.

Бо жорстоким соціумом нам прописали ,

Що можна любити , а що заборонити .

Бо для правильних пошана й любов,

А для тих, хто пішов за мрією

Вічний докір і постійний позор

У цьому суть нашого століття:

Скажеш свою думку - ганьба ,

Зрадишь мрію - так це ж всього лиш гра .

Немає власних бажань .

Тільки правила . Правила за

Якими ми повинні йти до кінця

Просто коли ми дійсно усвідомимо -

Що це життя .

Буде вже пізно , бо ця гра

Немає ще одного початку.

Треба прийняти реальність ,

Й зрозуміти , що власні відчуття

Важливіші за чужі переконання

Це важко . Я знаю .

Треба робити все самому ,

Ніхто не допоможе , ніхто не зрозуміє

Але потім ти відчуєш щастя ,

Що вибрав сенсом життя

Власну мрію , а не чужу надію.

...

✨ ім'я секрет ✨

Ці руки...

Ці руки... Вони невинні. Тендітні й малі... Вони нічого не вміють, лишень вічно стискаються в кулачки.

Ось ці руки розтиснулися, у них тепер ложка лежить. Самі себе вони годують, поки батько поруч бурчить.

Зараз ці руки в подряпинах, з них стікає кров. На них бинти закривавлені, боляче знов і знов.

Тепер ці руки в туші. На них мазолі від пера.

Вони тремтять нервово, скриплять над прописами щодобово.

А потім вони малюють. Стираються в кров поступово. Ніяк не виходить намалювати рівне коло.

У цих руках троянди, їх колють шипи, але вони гордо тримають знамення своєї любови.

Зараз ці руки не самотні, у них її долоні.

Зараз ці руки пітніють, їх мучать ночі безсонні.

Тепер ці руки щасливі, каблучка надіта на них.

У них чужі долоні, ласка і тепло...

Тепер ці долоні білясті, вони тепер у темряві.

На них віск свічок церковних, ці руки в імлі.

Вони не відмолять гріхи свої, хай будуть же вони навіки прокляті!

Руки стискають волосся, на них розводи від сліз. Вони тримають тіло холодне, вони плачуть знову і знову.

У них лежить вороняча маска, вони розпалюють багаття, вони плачуть і тримають тіло холодне, на них розводи від сліз.

Ці руки зовсім огрубіли, не знають вони тепла. Немає більше ніжності, отче. У наручниках руки зараз. Важкі мідні ланцюги залишають свої сліди, а руки... А руки плачуть. Чим заслужили вони?

Руки вогонь обпікає. Вони заплутали в ланцюгах. Навколо лише метал оплавлений, і гул, гул у вухах.

І знову ці руки в туші, і знову в них перо. На них чергові мазолі, шкіра стирається в кров.

А ось ці руки старіють, вони вже не червоні. На них всюди зморшки. Кістки гордо стирчать. Вени наливаються червоною кров'ю і нігті жовтіють, старять.

Ці руки знову ніжні, без мазолів. Але немає в них більше пера, не втримають вони тепер кисті, не буде туші на них ніколи.

Вони вже повністю зсохлися, на них мільярди зморшок, вони рахують копійки і на морозі горять.  Тепер вони у вічній молитві, аби купити хліба шмат.

Долоні зовсім негарні, вони жовті й гострі. Вони лежать у труні, і немає більше їх.

Ці руки... Вони торкнулися щастя, вони відчували біль. Вони грішили і про пощаду благали... Ці руки пройшли всі нещастя, вони гідні любові.

...

Єлизавета Симарґл
16+

Будь на зв'язку...

Люби життя,таким яке воно є,

Попри перешкоди,йди й не оглядайся.

Бери ту посмішку та незабутні відчуття,

А разом спогади,забувши про все.

Лишень згадай,про те як було добре,

Про те,де безліч було птахів,що колись летіли у вирій.

Чомусь буття,витягує все що можна,

Але–ти будь світилом для світу.

Нехай ламає нас життя,йди,нікуди не оглядайся,

Будь на зв'язку...

...

Foilgene

Спусковий гачок

вільна я від почуття вини

Від цікавості у комусь та нудьги

Від існування та життя

Від свого серця тихого виття

Від людей та самоти

Від висот та від падінь

Нема більше суєти

За мною залишиться лиш тінь

вільна я від радості й смутку

Нема в цьому світі мені притулку

Тож,давай зроблю я все ж останній крок

Вільним можна стати лиш через спусковий гачок

Й заграє червоним барвами маєток

Не буде чутно радості від нових квіток

Й буде тихо,буде вільно

вільним буде й спусковий гачок

...

Juliet Diary
Увага!
Сайт працює у режимі альфа-тесту. Про помилки пишіть Аркушу або на support@arkush.net!
Новини
💛💙 Аркушу 3 роки! 💙💛
12.04.2024

Слава Україні, аркушики! 🇺🇦

12-те квітня це особливий день! Рівно 3 роки тому відбувся запуск літературної платформи Аркуш 🙂

... Детальніше
Блоги
Який жанр у книгах вам не подобається?Кіт у зграї
19.04.2024
Без срачу, просто поділитися своїми табу. Мені наприклад не подобається попаданство ( без обід ). Жа ... Детальніше
Канал)Оро Хассе
19.04.2024
Нарешті закінчила писати роман та готова включитися і повертатися в життя😅 Почала вести свій канал п ... Детальніше
Чорничні ночіLeila Holden
19.04.2024
Хочу запросити вас до чату «Чорничні ночі». Даний чат присвячений авторам, які пишуть на тему ЛГБТ Ц ... Детальніше
А в мене буде дуже гарна обкладинка.Іван-чай
19.04.2024
А в мене буде дуже гарна обкладинка, а поки дивиться на заебане лице Готтліба та ждіть ту красу, що ... Детальніше
Ілюстрації "Зміїне місто" (2-3 частини)Дейз Камоміру
19.04.2024
Закінчила написання ще двох частин свого твору) Ділюсь ілюстраціями. Частина 2. - https://arkush.ne ... Детальніше
А в кого очі великі? Як вам живеться зі страхами...Ія Лін & Ізумі Хо
18.04.2024
Всім привіт) Натрапила в одному чатику на обговорення фобій... А це велими цікава тема) Задумалася п ... Детальніше
На Аркуші вже:
10457читачів
118294коментарів
Щиро вдячні всім, хто підтримав нас переказами на рахунок!
А також всім, хто приєднався до нас на Патреоні!
Наші патрони
Всі кошти підуть на розробку та розвиток Аркуша! А підтримати нас можна тут: