🖊 Результати конкурсу прози та поезії VivArt! 🖊
war prose

Електронні книги / Фентезі (2699)

Про пацючків

На пташинному подвір'ї, не глибоко

під землею,

Пацюки зробили нірку, й проживали

там сім' єю.

А родина та велика - діточок у них

багато.

Пацючки й пристосувались з годівнички

корм тягати.

Підростала їх малеча, вигадала вже із

хатки.

І наважились, нарешті, вийти

щуреня-хлоп'ятки.

Несміливо, обережно діставались

годівнички.

Та Індик малих помітив - відволікся

від індички.

Набундючився сердито, клекотав,

махав соплею:

" Вас тут ще не вистачало...

поряд з їжею моєю!

Я тут маю кожен день за порядком

наглядати.

Мають всі, щоб щось зробити,

в мене дозволу питати.".

Пацючки злякалися, звісно, бо не бачили

такого.

А Індик все вихвалявся, поки не було

нікого.

Та, як почала збиратись біля годівнички

птиця,

Пихатому довелося мовчки місцем

поступиться.

Став зкраєчку, згладив пір'я.

Дзьобав зерно скромно й мирно.

З подиву малі заклякли, стоячи,

розкривши очі

З сподіванням, що Індик: зараз, ось вже

загелгоче.

- Хіба ж можна так з Індиком? -

пацючок питав присутніх.

- Він тут стежить за порядком. Головний.

З соплёй. Могутній.

- Так принижувать не можна.

Навіть перед горобцем!

І, будь що, авторитету треба зберегти

лице!

Та ні кури, ні качки на малих і не

зважали....

І нахабні горобці поряд зернятка

клювали.

Дивувались пацючки устрою в пташиній

зграї,

Бо в своїй родині звикли:

хто нахабніший - той правый.

А надвечір зник Індик. Вже про нього

нема й згадки.

Набігавшись, пацюки, пробиралися

до хатки.

Та у сутінку присіли під калиновим

кущем...

Бо відчули: смачно пахло

свіже-звареним борщем.

25.05.2022

...

Irina Velika

Павук

Павук - майстер рукоділля досконало плете сітку.

Павутиннячко прозоре часто зустрічаєм влітку.

Сітка та - для полювання (це так звикли ми вважати),

А Павук - лише мисливець, здатний всіх комах вбивати.

Та, навіщо ж Павуку стільки часу витрачати,

Сподіваючись що поряд муха буде пролітали...

Примітивна людська думка павуків, напевне, тішить.

Та, насправді звісно, все - набагато цікавіше.

Уночі, коли на небо зірки вийшли погуляти,

А маленькі діти в ліжках стали міцно засинати,

Казкар-Місяць сни чарівні шле на землю з срібним пилом.

І вони леб'яжим пухом м'яко линуть небосхилом...

Та, кружляючи повільно, потрапляють... в павутиння.

І примарно-срібна сітка поглинається світінням.

То спалахують веселкой легкі сни - кришталі дрібні

І крізь сітку павутиння ллють добро, дітям потрібне.

Сни ж важкі, сумні і темні павутиння не відпустить.

Ворожбит-Павук ніколи смолу-смуток не пропустить.

Сни, що мали просочитись дітям в подушку сльозою,

З першим променем, уранці, упадуть в траву росою.

Після ночі візерунок павук пильно оглядає.

Місце, де порвалась сітка срібной ниткою латає.

І чаклунсько-павучинний танок починає знову.

Ну, а вдень комахи в сітку потрапляють випадково.

09.08.22

,

...

Irina Velika

З перехресть де блукають примари

Запилюжене сонце, вогка земля

то лише замаскований біль.

Я себе прикрашала, складала в слова

втім таки не дістала сузірь.

Замаскована в хмарі, збираю гербарій

з перехресть де блукають примари.

А квіти червоні, мов кров на вівтарі

де я відганяла цунамі.

Я просила богів, щоб дали мені сили

щоб минуле з майбутнім з'єдналось в "тепер"

Тільки марно усе, в голові моїй вітер

тож піду малювати химер.

Sandra Roz

06.04.2023

...

Ша Ні

Конотопська відьма

Добрий вечір Українці, любі мами й тата, Дід Сашко сьогодні буде казку Вам казати, тож швиденько йдіть до діток, спати укладайте, ну а потім, до екранів, тихо повертайте,

в дідуся сатира гостра, діткам слухать рано, а мамусям й татусям те, "по барабану", отже вмощуйтесь зручненько, справи відкладайте, та про чари конотопські, слухати сідайте!

Казочка сьогодні в нас - "Конотопська відьма ", та не бійтесь, вона добра, зла у ній не видно! Отже: " Конотопська Відьма "

Говорила стара відьма, москалю дурному: - Повертай свое ти дуло, та іди додому, бо я знаю заговори, буду їх шептати, то не буде твое " дуло ", довіку стріляти!

- Что ти чєшєш мнє старуха? Дуло то, из стали, етім дулом, я сєбє, нацеплю мєдалі!

Засміялася старенька щось прошепотіла, стала вмить вона совою, та і полетіла. "Памєрєщіца ж такоє", - прогундосив ванька, "Ет навєрно з бадуна, "пєрєбрал" я в баньке".

ванька старанно "воюе", по хатах, з трусами, їх складіруе мішками для "своей мадами", буде манька дуже вдячна, за труси, "гєрою", а то досі прикривала сраку берестою!

Ледь добрався до ізби, манька вибігає, та "хєроя", із мішками, радісно встрічае! "Вот тебе привьоз трусов, готовь нинчє баньку", манька зразу засіяла та цілуе ваньку!

В баньке випили потроху, манька вже "как нада", а у ваньки, у танкіста, " дуло " не в поряді, вона ж плакала, сміялась, молитви читала, ну а "дуло" вже повисло, як шматочок сала!

Пригадав кацапик ванька, що відьма казала, здогадався, що за " дуло ", на увазі мала! В Конотоп, хто прийде з дулом, в хату не постука, в того буде манька плакать, отака наука!

В Україні відьми скрізь, злити їх не треба, є і магія і чари - буде вам халепа, тож москалик лаптєногий, не йди на Вкраїну, бо нічого тут не знайдеш окрім домовини!

Сподіваюсь любі друзі казочка гарненька? Усім відьмам з України, кланяюсь низенько, що свій фронт вони тримають, ввечері і вранці, не пропустить чарівниця, у наш дім, поганця! На добраніч любі друзі, спати Ви лягайте, та із казкою новою мене виглядайте!

...

Дід Сашко

Аліна несміяна

Добрий вечір мої любі, ніч на плечі вже сідає, місяць високо у хмарах, зірку тихо пригортає, на красу ту задивився, коли йшов до Вас крізь ліс, у торбинці про кохання, казочку я Вам приніс!

Там кохання правда мало - гроші, влада і наказ! Про аліну - несміяну, казочка сьогодні в нас!

Царь вован, болотна жаба,

бородавчата нахаба, геть на старості здурів, молодим стать захотів!

Ботокс не допомагає, все давно уже звисає! Як царьку омолодиться? Мабуть треба одружиться! Взяв гімнастку за дружину, молоденькую дівчину! Ту гімнастку звать Аліна, на змаганнях гнула спину.

Обруч й стрічечку крутила, та на допінгу "влетіла", А вован на те начхав, і Аліну покохав. Все поклав він їй до ніг, та пропав в Аліни сміх, Все ж чогось не вистачає, смуток душу огортає.

А як тільки ніч ступає, старий прищ кудись зникає, Геть не смішно з вованом, горе залива вином! Царь помітив, що дружина, вже від люті стала синя! Щоби настрій підійнять, блазня він почав гукать:

" Жирік, жирік вилєзай, тоску нашу проганяй! " Блазень швидко вибігає, і царьку байки клепає, При дворі усі сміються, аж пузяки в них трясуться! царь вован і сам регоче, а гімнастка щось не хоче.

Тихо лускає насіння, а в очах нерозуміння, "Надоєл мнє етот шут, я пашла падругі ждут", Гнівно бахнула дверима, у царька перед очима! Як Алінку веселить, царь не знає що робить!

День вже новий настає, а царь думу думає, растаргуєва ніколу, радять йому запросить,

щоб Аліну - несміяну, вже нарешті звеселить.

Царь прохає: "нікалай, "Макарену" заіграй"!

- Дак, нє мой рєпєртуар, уж памілуй гасударь!

"Коля, "Макарєну" я прошу, или едакій ти лабух, галави Тєбя лішу!",

растаргуев і команда, бражкою прогріли гланди,

Струни гуслям натягають,"Макарену" вже співають! Всі дивують тому чуду, і сміються з того люди.

Растаргуєв в галіфе, "Макареною", всіх "рве",

Лиш Аліні все одно, їй нудне оте "кіно"!

Хмурить брови, щоки дме, і в хороми свої йде! Чухають лоби бояри, думають з царьком на пару, Хто іще із блазнів є, бо Аліні все не те!

Хтось з бояр, почав казать: "Акробата нужно звать!"

"Без Алєжкі - акрабата, нам прідьоцца тугавата!" Ось день новий настає, царь Алєжку уже зве!

" Ну, Алежка, виручай, нам "Марячку" залабай,

сальто сделай і кульбіт, будь Ты словно дінаміт! "

Тут Алєжка заспівав і кульбіти показав,

Сто потів на нім зійшло, він крутився як свердло. Та до того докрутився, що за люстру зачепився!

Всі од сміху покотились, лиш в Аліни сльози лились

тільки й знає що псіхує, з Акробата лиш кепкує:

"Где же лєсніцу нам взять? Пора звьоздочку снімать!"

Злісно двері закривала, що алєжка й люстра впали!

Царь за нею поспішає, і дружину знай втішає!

Глобуса бере у руки, щоб прогнать Аліні скуку!

- Здесь Тебе построю замок, дам і яхту, і служанок,

Дам арабских скакунов, для тебя на всьо готов!

Будем вместе моя радость на лошадках тех скакать.

Тут Аліна підстрибнула і давай царьку кричать:

" Нє нужни тваі падаркі, твоя клоунская рать!

Нє хочу в сваі я годи, здєсь от скукі памірать!

Скакуни твоі мне тоже и падавно нє нужни!

Главний конь подох давно уж, пасматрі в своі штани!

Царь за сердце ухопився, впав, в конвульсіях забився!

Все до серця близько взяв, застогнав і "дуба дав"!

Тут Аліна звеселилась, з понтом плакать заходилась,

При дворі всім розказала, що біда її спіткала.

Горювала зовсім трохи, за кордон "зробила ноги",

У Швейцарії тепер, є у неї мільярдер!

Пам'ятайте любі друзі - молодість лиш раз на вік!

й хто дружину свою любить, той є справжній чоловік!

Не купить все те за гроші, ні кохання, ні красу!

Вибирай одне кохання і крокуй з ним по життю!

Всім кохання, до нестями! Надобраніч тата й мами!

...

Дід Сашко

Три Богатирі та Змій Горинич

Вечір добрий Вам у хаті, нічка в шибочку стукоче,

казку Вам приніс в торбинці, й розказати її хочу!

Казка про богатирів у нас, та про змія злого,

як боролись три брати, як били лихого!

Гаряче сьогодні буде, тож часу не гаймо,

а швиденько мою казку, слухати сідаймо!

Отже, казочка - "Три Богатирі та Змій Горинич"!

На просторах Європейських, там де люди щирі,

жили три богатирі, в злагоді та мирі!

Володимир - князь Вкраїнський, Польський - княжич Анджей,

Та англійський князь - Борис, щирий та відважний!

Жили в мирі, всіх любили, дбали про достаток,

скрізь на землях європейських панував порядок!

Але десь на болотах, у лісах дрімучих,

появився змій Горинич, людоїд смердючий!

Три на плечах голови , різні кольорами:

біла, синя та червона, трясця твоїй мамі!

Біла голова зміюки - "білкою" страждала,

пропаганду про болото, увесь час кричала,

Та, що синя голова - любила киряти,

і у діжці з самогоном трішечки поспати.

Ну а третя голова - дуже кров любила,

через те була червона, воювать хотіла!

Не любила ота погань, злагоди й порядку,

все в біноколь виглядала, де б зробить запарку!

Нудно, гидко на болоті Гориничу змію,

коли горе у людей, лиш тоді радіє!

Вже збирає голодранців - всі свинособаки,

вже кучкуються у військо, кляті гультіпаки!

Суне нечисть до кордонів, гармати ладнають,

а на них богатирі там уже чекають!

- Ти чого сюди приїхав? Володимир каже,

забирайся від кордону, трьохголовий враже!

Анджей каже: - Цо Ти, курва, хцеш у цьому краї?

Грубим голосом Борис: -Хелоу еврібаді!

"Я - вілікій змєй гарінич, властєлін балота,

землі ваши забєру і всєго делов то!"

Володимир скрутив дулю: " А оце ти бачив? ",

"Геть з кордонів, прищ болотний, перегній ходячий!"

А Борис, середній палець, тикнув аж під носа,

заревла ота тварюка і тут почалося!

Став він дихати вогнем і кричать: "В атаку!",

оживились і стріляють всі свинособаки!

"Скільки ж вас тут, курва, буде?" - Анджей промовляє,

та гарненько з гаубиці, голови знімає, Володимир, із карману, дістав джавеліна, у болотяних солдатів, трусяться коліна,

хаймерс, запуска Борис, ворог панікує, та тихенько, в жовтих штанях, назад чимчикує!

змій те бачить - "карта біта", навіть не вагався, та швиденько на Алтаї, в бункері сховався,

у винищувач стрибнули молодці завзято, зброї узяли чимало, летять бункер брати!

Прилітають до бункера стукають у браму, звідти голос пролунав : "Он сєводня в мами"!

Володимир князь кричить: "У якої мами? Зараз винесем Тебе, уперед ногами!"

Розгрузили арсенал з літака швиденько, обіклали бункер весь, зброєю гарненько!

"Нау, віл бі феєрверк!",- Борис засміявся, та тихенько, із братами, за скелю сховався! Володимир каже : " З Богом! ", кнопку натискає, і вже бункер, як ракета, в повітря злітає!

Анджей дивиться на вибух: "Вшистко! Ой, єстешми вольні!" "Єс!" - підтримує Борис! Полетів прикольно! Богатирі пораділи, що змія не стало, вийшло сонце із-за хмари, пташки заспівали!

Тиждень вся гула Європа, вина та наїдки, сміх, веселощі та ігри, та щасливі дітки! Зажили богатирі у своїй сторонці, заглядає лише радість у їхнє віконце!

Там, де дружба між людьми, сильна як стихія, не пролізуть у їх дім, зміюки лихії! А хто хоче сильним бути, м'язи підкачайте, більше каші вівсяної, зранку, споживайте,

обливайтеся водою, бігайте, стрибайте, не сидіть у телефонах, час не витрачайте!

Кожен справжній богатир оце усе робить, через те і ворог звісно, йому не зашкодить!

Хай насниться чисте небо і поля пшениці, та простори європейські та щасливі лиця! Всі поради дідуся, Ви, не забувайте, в повсякденному житті, все це приміняйте! Надобраніч!

...

Дід Сашко

Моя веселка

Сонце сяїть,

Та й дождь вже не краплить,

Веселка сходить

І мене до себе манить.

Манить до країни неземної,

У гарні гаї.

Щоб зістатися з тобою,

Я з радісною ходою,

Піду ж я в тую мить.

Зістанься зі мною,

Поговорить я хочу з тобою.

Ти— друг мій,

Я—в'язень по світу мандрі сіріій.

Додай фарб, пригорни ще раз,

Зостанься зі мною,

Поговори хвилькою сумною.

...

Miserere
12+

Будь мені вчителем

Заступи тінню!

Загорни в море!

Будь моїм вчителем-

владним, суворим;

Кому говорю

І кому пишу ці рядки?

Будь моїм учнем- беззахисним, втомленим

І зупиняй

Цими гострими строфами!

Дай мені мить-

Я торкнуся твоєї руки.

Дай мені мить-,

Щоб спіткнутись, упасти;

Дай мені мить-

Усвідомлю поразку!

Дай мені сили-

Й не скривджу ніколи в житті!

А після того

Сама із собою

Стану у бій,

Та зостануся в строї

І проведу самосуд

В голосній самоті.

(березень 2023 р).

...

Віршотвориця

Вони- свобода яснокрила

Яка жага безумна жити!

Все Ангельське божествити

Й втілити Божі плани для людей негадані,

Бо ж на те вони помазані.

Вони- свобода яснокрила

Й промова їхня- то правда щира.

Вони Боже проповідують

Й у те що кажуть- вірують.

Де вони ступали давно усе зацвіло

І всі дерева вже в плодах,

Тож нехай життя їм стелиться світло

Й вкриває благодаттю шлях.

Вони- свобода яснокрила,

Служителі при світлому вогні

Вони- то світла радість щира,

Яка явилася мені.

І в день холодний осінній,

Мене до Бога приведуть,

Служителі Вищій силі незмінній

Вони в родину свою мене приймуть

І буде з того часу Бог пробувати в мені

Й зі мною радітимуть і на небі і на землі.

...

Діана Гобой

Вона

Була вона у білій сукні,

Неначе янгол, з крилами чи без...

Всміхаючись мені тихенько,

Дивилась прямо із небес.

Якась тривога й пустота

Залились мені прямо в душу.

Нічого знати я не можу

Та відчуваю, що любити мушу...

Любов не справжня. Як зима.

Холодна, тиха й морозна,

І лиш у вухах чути звін,

А в серці зовсім вже порожньо.

І вже нічого не поробиш,

Бо сильні чари на мені

Сильніші понад всі можливі:

Кохати можу лиш її.

Лише її, нікого більше!

І не дай Боже полюблю когось іще.

То будуть муки, сльози, крики,

Тоді й прийде мені кінець.

...

Elli Tawer

Відтінок 1-7

Відтінок 1

Тут криється таємниця

Її оглядає пильно моя зіниця,

Думки течуть понад горами,

Танцюю і веселюся я цими днями.

Відтінок 2

Вогонь палає і душа горить,

Кіт територію свою бдить,

Іронія долі полягає в тому,

Щоб не зректися в дні печалі свого дому.

Відтінок 3

Ігрива посмішка і нірвана слідує за нею,

Час іде а я слухаю тишину і кайфую,

Перемоги нові і стратегії будую,

Прорив і ендорфін відривають від землі-літаю!

Відтінок 4

Ти думаєш що знаєш мене,

Але я знов ускользаю,

Я на вітру в жару таю,

Пісня скінчилася-я умовкаю

Відтінок 5

Ім’я неповторної-Хамелеон,

В диханні в голосі чути стон,

Не піймати не зазняти

Її можна лиш прийняти.

Відтінок 6

Долю твердо протаранив,

Смерть перемігши знову,

Ти зло на всіх усюдах забанив,

Вчинив мене ти нову!

Відтінок 7

Де земля розверзлася в пітьмі,

Руки бережно обіймали твої,

Цілунком світи нові відкрив,

Запанував у серці любов’ю до памороку довів.

...

Діана Гобой

БІЖИ!

Вітаю, мій лицарю, ти досягнув мети:

цей замок відкрив ворота і зброю склав.

Тож можеш спочити і далі уже не йти.

Навіщо тобі та вежа з каміння й скла?

Тут гарні дівчата, у діжках п’янке вино,

в коморах під замком багаті лежать скарби.

Бери їх, як хочеш, та запам’ятай одно:

врятують від злиднів, але не спасуть від ганьби.

Ти ж думав, у замку страшезний живе дракон,

що їсть на обід принцес і плює вогнем

на всіх і на все, на традиції, на закон.

Ти вбити прийшов його, а зустрів мене.

Тендітна, красива, волосся як золото,

Чекала я довго у вежі своїй скляній,

Що пройдуть віки і нарешті з’явиться той,

Хто злого дракона навіки приспить – в мені!

І ось ти прийшов. І на грудях твоїх броня.

І серце в броні – там любові нема й ростка!

Мій лицарю славний, мерщій сідай на коня

І часу не гай ні хвилини – чимдуж втікай!

В тій вежі високій багато живу століть.

Було вас чимало і різних вас тут було.

Палили й вбивали, та замок усе стоїть.

Тож добре подумай: чи справді дракон тут зло?

Тебе привела не любов, а гординя й хіть.

Тож краще мовчи й про шляхетність мені не кажи.

…У грудях пече... Вже несила мені терпіть…

Дракон прокидається… Горе тобі… Біжи!..

04.05.2021

...

Музика
Увага!
Сайт працює у режимі альфа-тесту. Про помилки пишіть Аркушу або на support@arkush.net!
Новини
🖊 Результати конкурсу прози та поезії VivArt! 🖊
20.09.2023

Слава Україні, аркушики! 🇺🇦

От і настав час привітати переможців та учасників з результатами "IX Всеукраїнського літературного конкурсу «VivArt»"! 🥳

... Детальніше
Блоги
Партнер-кармаАйлін Руж
02.10.2023
Коли знаходиш свою людину, що в точності схожа з тобою, твоїми смаками, світоглядом, але є одне «але ... Детальніше
Перша в друк.Мак Карсегі (Сергій Макар)
01.10.2023
Привіт, дорогі друзі та читачі! Книга «Рейд» йде в друк. Спершу, звичайно редактура) Насправді не ма ... Детальніше
Теж літератураАрсен Гребенюк
01.10.2023
Агов! Не чули? Не знали? Вийшла книга "Український бестіарій" про істот української міфології. Це ар ... Детальніше
Друзі, роман "Срібло і золото" закрито для редагування і доповнення. Джей Даркош
01.10.2023
Оновлену версію і нові глави очікуйте орієнтовно в січні. Дякую всім, хто читав, коментував і підтри ... Детальніше
🇺🇦 З Днем захисників і захисниць України! 🇺🇦Аркуш
01.10.2023

Щира шана всім, хто зараз боронить нашу землю та наближає перемогу! Дякуємо за вашу звитяжну працю! Повертайтесь живими та неушкодженими! 💙💛

Слава захисникам і захисницям України! ✊🇺🇦

... Детальніше
Лампова готикаКнигоманія
01.10.2023
Теплої всім нам осені:) День стає коротшим, погода похмурішою, а в душі прокидаються похмурі нотки. ... Детальніше
На Аркуші вже:
7715читачів
76634коментарів
Щиро вдячні всім, хто підтримав нас переказами на рахунок!
А також всім, хто приєднався до нас на Патреоні!
Наші патрони
Всі кошти підуть на розробку та розвиток Аркуша! А підтримати нас можна тут: