lenci

Нічні створіння як мої думки

Постійно створюють торнадо диструктиву

Здається, ніби функція ламати навкруги

Потворити все те, що я зліпила, диво

Як тільки сонце відійшло за горизонт

Як тільки запалали перші зірки

Як тільки небо змінюється й вдягає кожушок

Вони летять до мене, йдіть до біса!!

Німе мовчання. Подихи твої

Сьогодні вічність, завтра знову втома

Пісні лунають. Смуток на душі

Думки з'їдають. Це все моя воля

Але не я обрала той тернистий шлях

Моя душа лежала не для нього

Я хочу спокій, поки тільки страх

Та й руки скуті між собою

Твій силует блукає в моїх снах

Такий холодний, наче сніг - примара

Обіймів прошу, "почуттів нема"

А в мене є, тебе я зігріваю

Твій дотик - радість на душі

Твої вуста - переді мной все тане

Німе мовчання. Подихи твої.

Це все, що тільки зараз пам'ятаю