Мій дід Данило потрапив у полон під час відступу в процесі Мелітопольської наступально-оборонної операції.
Організація колгоспу в 1930 році була вимушеним кроком селян
Останній бій мого діда у ІІ світовій війні під час Мелітопольської оборонної операції
Фінал Мелітопольської наступально-оборонної операції Черврної Армії був плачевним
Перемога хлопчини над нічним страхом заклала основи характеру
18-й армії прийшлося відступати в Мелітопольській наступально-оборонній операції
Під тиском обставин радянським військам прийшлося переходити до оборони в Мелітопольській наступально-оборонній операції
Відступ став логічним завершенням нерішучих дій, коливань і затримок у реалізації Мелітопольської наступальної операції
Катання на санках було поширеною розвагою і 100 років тому
Запізніла Мелітопольська наступальна операція Червоної армії захлинулася
18-а армія прорвала фронт на великій ділянці...
Керівництво 18-ї армії коригує плани наступу через погіршення загальної ситуації
"Україна – це життя моє": вірш про любов до Батьківщини
Врешті-решт Ставка дала дозвіл на наступ у Мелітопольській наступальній операції.
Змагання пасхальними яйцями з секретом міцності від малюків у 1920-30 роках
Генерал-лейтенант Смирнов, не дочекавшись благословіння Ставки, пробує організувати хоча б частковий наступ
Якби Ставка дала дозвіл на наступ, - це могло б дати чудові переваги Червоній Армії у Мелітопольській наступальній операції.
Ставка наступ заборонила, хоча для наступу все було готово
Невдачі Червоної Армії 1941 року обумовлювалися занадто централізованим управлінням і блокуванням низової ініціативи
У вирі Мелітопольської наступально-оборонної операції 1941 року
Великодні розваги дітлахів у 1920-30-х роках
Невизначеність + очікування смерті - страшний мікс, котрий морально й фізично виснажує
Святкування Великодня майже 100 років тому - це величне дійство єднання людей з Богом
Петро видав себе за злодія, щоб мати змогу хоч якось пережити подорож
Перший урок одразу ж проявив нахили Петрика
Завантаження ув'язнених у переповнений вагон під час війни вимагає нестандартних підходів
Інколи людина ходить поруч зі смертю, і тільки "рука долі" чудесним чином спасає її
"Добрий" розділ роману «Камінь» про бажання бабусі догодити улюбленому онукові
Драматичний розділ роману «Камінь» про безжальні репресії НКВС під час Другої світової війни
Ще один "добрий" розділ роману «Камінь» про дитинство головного героя:
Продовження зав'язки історичного пригодницького роману «Камінь»
Зав'язка роману «Камінь» про СРСР 1920-1940-х років
Розділ "Сталін: нещадний батіг" про осмислення політичних процесів СРСР
"Добрий" розділ роману «Камінь» про виховання бабусею онука
Другий розділ роману «Камінь» про СРСР 1920-1940-х років
Розділ перший історико-біографічного пригодницького роману "Камінь"
Про автора
Народився 18 січня 1964 року в с. Томаківка Дніпропетровської області. Про цю подію пише так: «Моє народження стало можливим тільки "завдяки" тому, що батько 1941 року був репресований і спочатку засуджений, а після відбуття терміну покарання – засланий до Сибіру, де він зустрів мою маму». Саме хитросплетінням нелегкого, але яскравого батькового життя присвячено біографічний роман "Камінь", написанням якого Володимир Шабля займався останні 16 років. Вкду профіль у Facebook: https://www.facebook.com/ShabliaV .
Окрім письменництва, він є автором пісень і музики, поетом, ученим, викладачем в університеті.
Змалечку жив із дідом та бабою в селищі Томаківка, поки батьки-вчителі поневірялися у пошуках роботи. Адже репресований батько, незважаючи на реабілітацію, довго не міг улаштуватися за фахом.
Потім, з 4-річного віку, переїхав до села Чумаки Томаківського району, куди батьків ризикнув узяти вчителями директор місцевої школи.
У 1981 році Володимир Шабля закінчує із «золотою медаллю» Чумаківську середню школу; у 1986 році – Дніпропетровський сільськогосподарський інститут із відзнакою.
Працює головним зоотехніком колгоспу в Кіровоградській області. Потім служить в армії на Далекому Сході СРСР.
Після армії вступає до аспірантури Інституту тваринництва НААН, де займається науковою діяльністю протягом наступних 27 років. Проходить шлях від аспіранта до доктора сільськогосподарських наук, завідувача відділу. Нині працює професором у Державному біотехнологічному університеті.
Про свою письменницьку діяльність В. П. Шабля пише:
«Хоча в мені тече і українська, й російська, а можливо, і ще якась кров, вважаю себе українцем. Адже я народився та прожив майже все життя в Україні. Я люблю свою Батьківщину та поважаю коріння всіх моїх предків. Мені гірко усвідомлювати, що зараз навіть родичі, які живуть у сусідніх країнах, часто не сприймають позицій один одного. На жаль, багато хто з нас продовжує вважати, що знає, як потрібно правильно жити, і намагається насаджувати своє бачення іншим. До яких плачевних наслідків це призводить – виразно показує зовсім недавня історія наших батьків і дідів, а також нинішня війна між Росією та Україною. Але ми чомусь часто продовжуємо вперто ігнорувати уроки історії та сьогодення, весь час наступаючи на ті самі граблі.
Мій біографічний роман "Камінь" – данина вдячності та поваги моєму батькові, котрий, незважаючи на 17 років поневірянь у таборах та засланнях, не зламався й залишився Людиною з великої літери. Коли я задумав написати цю книгу, виявилося, що я – чи не єдиний, і вже точно найобізнаніший, носій інформації про його трагічне життя, у тому числі про голод, колективізацію, війну, репресії, табори. Ще дитиною я запам’ятав багато розповідей та особистих історій з життя вже стареньких на той момент моїх бабусь, дідусів, близьких, друзів та сусідів. Після того, як тато пішов у засвіти, я вирішив, що зобов’язаний залишити відому мені інформацію про радощі та прикрощі життя людей у минулому столітті для нинішнього та наступних поколінь: це може стати моїм внеском у їхнє щасливе майбутнє. Адже знаючи про зовсім недавні, розказані звичайними людьми, жахіття воєн та репресій, вони матимуть більше шансів не повторювати помилок предків».