Санька Білий

Гном йшов пустелею

Він не спав вже три дні і три ночі

Пісок ліз у шкарбани і в очі

Він маленький перелазив бархани

Проходив міражі і фатаморгани

А коли вийшов з пустелі

Діти ховалися у оселі

Вони тремтіли від страху:

"Велет вдерся у нашу хату!"

"Поки я йшов

люди у світі змаліли",– подумав гном

і далі пішов...

А я іду на Ви

Супроти смерті

І життя супроти

А я іду на Ви

І що мене зупине

Що сповільнити

Мій крок, коли

Іду на Ви

Хіба що ти?

Та ти не маєш

До мене діла

І я іду на Ви

Колись до мене прийшов Бог

Він увійшов у моє місто

Витер ноги об мій килимок

Welcome написом до дверей

Він пив мою воду

Сидів на моїй табуретку

А тоді запитав

Зненацька

Як кацапська ракета

Вночі

Він спитав: хто ти?

Хто я? – перепитав я.

Чому ти питаєш мене.

Бо я тебе не знаю – сказав він.

Як можеш ти мене не знати– я кричав

Гімно – я сильно кричав.

Бог мене розізлив!!!!!

Якщо ти не знаєш

Хто я, то звідки знати мені?!

Хто запитує вазу, про вазу?

Кожен запитує про вазу

Творця вази?!

Бог задумався і пішов,

Він переступив через мій килимок

Welcome з написом до дверей........

Я на хресті

І під хрестом

Я вмираю

І я оплакую свою смерть

Я повітря

І я губи що дишуть

Я наїдок

І я чрево їдуче

Я вбивця

І я вбитий

Я потопельник

І я крига над ним

Я Світ

І я чорна діра

Що поглинає все суще

Є тільки я

І нічого більше

Я все розумію

І нічого не йму

Я помру

І нічого більше не буде

Бо все тільки Я

Люблю тебе

Як і раніше

І ти не думай

Шо забув

Тобою

Моє

Серце

Пише

Тобою

Соловей

Піє

Тобою

Все

Довкола

Дише

І жде

Схвильовано

Тебе

Буває й зі мною

Що вірш наче куля

У голову стрельне

Й оглушить

Уб'є

Невинність

Що в серці усе ще є

Ту яка чекає тебе

Та ти не прийдеш

Навіть після війни

Навіть коли закінчаться

Усі патрони

І вірші мої

Помруть

Разом зі мною

Ти не оплачеш ..........