Овсянко Ярослава

Узимку погано живеться пташкам:

Маленьким, худеньким ба навіть товстеньким.

Тому що всю землю вкриває сніжком,

дерева, кущі,

Та навіть дощі бувають не часто узимку.

Тому що всю землю вкриває сніжком,

І ніде не знайдеш собі їжі,

Тому усю зиму,

У їхніх хатинах,

Немає ані жучка.

Але ви можете їх врятувати,

Ви можете їм допомагати.

Зробити годівницю,

Та покласти туди паляницю.

Але це я шудкувала,

Бо пташкам паляниці не давала.

Ви покладіть насіння,

А може крихти хліба.

Їм це дуже сподобається,

Будуть співать, веселитися.

(Був написаний десь у 2021 році)

Ніхто у лісі не сумує,

Усі до зимоньки готують

Запаси отакі, великі і малі.

А хтось готується до сплячки,

Бо взимку сплять вони

Це ведмеді, їжаки.

Вони не будуть кататися на санках

Високо з гори.

Зима дуже холодна,

Їм не вижити.

Тому вони і сплять узимку

Аж до весни.

А весною як водою,

Усе тепло як пішло,

Всю зиму з очей змило.

Усі попрокидалилися,

З хаток повибиралися.

А потім все зазеленіло

Дуже глянути мило.

А потім літечко прийшло

І тепло нам принесло.

Яблука та сливи

На деревах з'явились.

А потім всі тварини

Помчали за плодами.

Щоб їх погризти

Бо дуже смачно їсти.

Потім літечко минуло

Весна прийшла,

І почали всі готуватися до сна.

Хто запаси робить

Бо усі знають

Що літечко уходить.

Осінь принесла фарбу золотисту

Та усе листя розмалювала

У колір барвистий.

А незабаром і зима

У ліс прийшла та недарма

Хтось в сплячку лягає

А хтось у нірку залізає.

Ніхто у лісі не сумує

Хтось грає, та стрибає

А хтось увісні співає

(Був написаний десь у 2021 році)

Твої вірші ми читаєм давно

Але не розуміємо лиш одного

Чому у небі у тебе змія

А на землі драконеня

Чому ж риби ходять до магазину

А котики плавають краще дельфінів

Чому по деревам бігають ластівки

А пінгвіни літають, за село Спасівка

Чому ж полярні ведмеді в лісах живуть

А бурі у крижаній воді пливуть

Чому у тебе все навпаки

Підійди до мене і все роскажи

Бо твої вірші ми читаєм давно

І не розуміємо багато чого

(Був написаний 21 грудня 2023)

Коли закінчиться це все...

Сумую за тобою...

Скажи, де серце загубила я,

Де ж розум з головою.

Не можу я без тебе, аж ніяк...

Де ж бродиш ти, в яких полях.

Ба навіть давні друзі, вже не ті...

Гублюся я, в своїх думках.

Не в змозі вже чекати я

Мені ти відповідь надай

Коли нарешті, ти скажи

Повернешся у рідний край

Надай же відповідь, скоріш

Ну повернись до мене

Коли закінчиться це все

Не можу я без тебе...

Бо серце б'ється вже не так

І розум загубила

Коли закінчиться це все

Не можу я без тебе...

(Був написаний десь у 2023 році)