Л.ДеКоХання

Стережуся, боюсь, забуваюсь,

Як метелик на світло лечу,

Як покарана дівчинка каюсь,

Одягаю свій страх в паранджу.

А сьогодні набридло брехати,

Хоч учора була я німа,

Зможу голосно я закричати-

Струнко демони- Я головна!

Буде помста, чекаю безтями,

Поверну всі борги з лихвою.

Лиш дозвольте зняти кайдани,

Жити в мирі з своєю пітьмою.

Хай буде ніч і повний місяць,

Я бачитиму дивний сон:

Як пильно дивишся у вічі,

Їх колір зовсім інший знов.

І не повернеться ніколи

Миттєвостей тих тихий шал.

Твої життєві кругозори

Обернуть радощі на жаль.

Війна світів, війна людей

Не варта будь-яких грошей

Не варта сліз,і ваших сил

Кожен солдат миру просив.

Коханий брат, і рідний син:

Молитви втомлених дружин.

Ти чорноту бачиш в собі,

Та всю лишив святій землі.

Забудеш біль, і смерть пробачиш,

Нове народження побачиш.

Сьогодні біла ця земля,

Любов не допускає зла!