HistX

Червоне серце

Охоплене жаром

Не торкнусь

Опікусь від тебе

Красиве гарне..

Яскраве , немов ядро цієї планети

Яке тримає цю гарну планету

Немов же очарує свою планету

Немов та жар птиця

Завжди вона мені

Здавалося гордою

З високо піднятою головою

Але ж може і ні

В неї теж є своє потомство

Таке ж гарне

Вона просто здіймає свою голову

Щоб побачити як далеко вони полетять

Як високо , як гарно

В'яне усе любов'ю те що зав'язано

Душевними нитями - це не ті що зав'язані як одяг тягнути як на собі

Інакше було б часами не приємно в такому одязі ходити..

Тому і не вічне це все , але це не кінець

Кінця ще ніхто не бачив

Тільки що кажуть все не вічне , гарантують що колись він настане

Навіть і люди.. техніка.. відносини..

Але ж як описати відчуття довіри , яке нібито не твердить про тревоги що колись прийде кінець?

Ми можемо цього не завжди відчувати , або від когось залежити

Є час і користь , повірь в тебе це ніхто не забере , якщо воно саме не зникне від твоєї бездії в цьому пропала надія і дія...

Спробуй вже щось нове, поки і це не зникло в безнадіях

Вдихни свіжий подих

На одинці чи на останку

Суму , ти тут і зараз

Але більше ніколи сумнівом

Ти живеш на цьому світи

Так лети , як гарних птах

Тобі ніхто не завадить , якщо не звернеш уваги

Хай буде твоя ціль буде прозора і чиста

Хай всі бачать тебе

Не ховайся від себе не втічеш

Від інших немає різниці

Лети лиш вільно , сильно , омріяно

Як ти мріяв віками , роками скільки завгодно

Роби те що колись не міг

Добрій людині буде приємно на тебе глянути

А ще більше тобою захопляться ці гарні небеса

Які кожний вечером , малюють гарні закати

Чи був складний день чи ні , вони бажають твій погляд очарованим

Повірь ти теж так вмієш