Вдаю, що слухаю

Промайнуло швидко літо

осінь тихо почалась

досить вдома вже сидіти

бо до школи йти вже час

швидко літо промайнуло

його наче й не було

від самого слова школа

аж живіт мені звело

все забула все що вчила

голова зовсім пуста

всі знання десь загубила

і мабуть це неспроста

Ой вдаю що слухаю

на коректор дмухаю

думали керуєте нами

А ми вже розігруємо драму

Ой вдаю що слухаю

сторінку книги рухаю

очі роблять хлоп-хлоп-хлоп

і ви повелися з перших спроб

погляд мій такий серйозний

вам не вирватись з капкану

так зробити може кожний

для загального обману

за парту рівно сідаю

і старанний мій кивок

собі потайки бажаю

щоб закінчився урок

гадаєте я здалась

у ваших руках

гра за планом почалась

вчитель у сльзах

Ой вдаю що слухаю

на коректор дмухаю

думали керуєте нами

А ми вже розігруємо драму

Ой вдаю що слухаю

сторінку книги рухаю

очі роблять хлоп-хлоп-хлоп

і ви повелися з перших спроб

...

Аніта Сонях

Про автора

🌻 Мені 13 років і я обожнюю читати.
Почала писати ще в 7 років дитячі віршики. З 11 років стала писати більше – оповідання і кращі вірші. А недавно почала писати повість
"Пан Степу". Мої твори не досконалі, з них можна вибрати ледве кілька непоганих, але я наполегливо працюватиму і досягну успіху.

Приватне повідомлення

Відзнаки