Зоряний скарб
У тихім лісі серед гір,
Блука німа душа.
Туди не ходить навіть звір.
Лиш вітер там ширя.
Про цю місцину чули всі.
Легенди, слухи і байки.
А ще чували, що лежить
Десь скарб у тій горі.
Знаходились серед людей
Сміливці і дурні.
Хто прокладав свій шлях туди
Із звідки не прийти.
З'явився в краї чарівник.
Не добрий, не лихий.
У погляді читався сум.
І був він мовчазний.
Також почав збиратися
У ліс де ходить Мара.
Всі стали сподіватися,
Що він розвіє чари.
Помічників собі не брав.
Лише магічну флейту.
І, рушивши у темну ніч,
Він вітру грав уперто.
Мелодія зачарувала,
Приспала пильність гір.
Душа звільнилась, заспівала,
Розкинувши зірки.
Чарівника ніхто не бачив.
І Мара десь пішла.
Лиш зорі залишилися,
Із золота і срібла.
...
L.V.Poli