Графомани?

одвічна тема — ну, що в кожної медалі є дві сторони і письменництво — не виняток отож, у графоманії також є дві сторони: перша — як вияв внутрішніх проблем: людина випльоскує, що їй наболіло друга — як будь-яке зловживання: тобто тобі байдуже до предмету, про який ти пишеш, може навіть байдуже до письменництва, як такого — ти просто використовуєш текст заради якоїсь сторонньої мети надмір емоцій і повна їх відсутність — чудова дихотомія, як на мене!)

Ну бо коментують лише погано написане, під гарними творами часто мовчанка

Вітаю! Ось ви кажете, що "не критикують". Проте дивіться! На цьому блозі вже 92 коментарі. І так оком кинув, що не всі такі приємні та ніжні. Хоча, звісно, це блог, а не твір. Люди коментують, критикують і захоплюються або принижують. Знаєте, мені, наприклад, не подобається сюжет однієї китайської гача-гри. Однак знаєте вона популярна. Через персонажів, тематику чи всього іншого. Сюжет там можна виразити одним словом: НУДНО. Герої говорять, потім ще говорять, потім говорять з іншими, а потім ще поговорять ще з іншими. Нуль динаміки. І це не впливає на її популярність! Тому що люди готові заплющувати очі. Є ті маркери, як тропи, атмосфера та інша, що можуть перебороти все інше. Зараз надзвичайно популярні темні любовні романи. Можна подивитися тільки на рейтинг продажів від КСД і зрозуміти це. Так там сюжет далеко не ідеальний. Особисто для мене взагалі жахливий. То що у нас суспільство графоманів, які харчуються графоманією, яка суспільно виправдовується? Думаю, ні. Узагалі вживати "графоманію", як термін, потрібно дуже обережно. Багато хто не тільки з користувачів Аркуша, а й людей з українського суспільства, надто недооцінює значення та вагу слів, розкидаючись ними. Я ще за всю історію конкурсів не зустрів твору, який можу назвати графоманським. Тому що такий твір то не твір, а потік фактів, подій без зв'язку. Тобто технічно його неможливо читати. Графоманія – це хворобливий стан. Тобто так ви називаєте значну частину аркушників "хворими"? І не вам "відмовляти людину писати". На жаль для вас, таке наше суспільство, де є свобода слова, тому поки твір не зачіпає чужу свободу, то людина має право його викласти. Немає критики? Можливо, на звичайних творах, що викладають без зв'язку з якимись марафонами, збірками чи тематиками таке реально. І їх можуть коментувати звичайні читачі, які готові заплющити очі на криві деталі. Однак зайдіть на будь-який конкурс... Там у вас буде, що почитати, аби переконатися про протилежне. Деякі коментатори взагалі приходять немов тільки виразити негатив, адже більше 50% їхніх відгуків про мінуси. А взагалі тут питання в іншому! Критику то пишуть тільки професійні люди. Ви або маєте здобути освіту(не просто диплом, а справді знання), або достатньо напрацювати самостійно. І я таких на Аркуші не бачив. Однак це моя провина, бо не цікавлюся біографіями та здобутками інших користувачів, а з коментарів цього не видно. Перепрошую за надто великий коментар, звісно, якщо ви його взагалі читатимете. Не міг не пройти повз щодо моєї улюбленої теми ✨️коментування✨️ Дякую за блог та змогу висловитися!

Ви багато написали, але не уважно прочитали. Можливо й не помітили знак "?" Я нікого не назвав графоманом, а тільки питаю.)) Ми графомани? Чи не графомани ми? Як це назвати? ... і т.д. по тексту.

Чому ж це? Я бачив ваші знаки питання. Для себе сприйняв це, як аргумент–відповідь. Ви запитуєте, стверджуючи, що така вірогідність є. Далі ваші аргументи більше підверджують її існування. Тобто ви далі й далі тільки підкріплюєте попереднє запитання. Його в цій нарації можна виразити риторичним. Тим, яке не потребує відповіді

Як пишуть в ФБ на сторінці НСПУ: "В Україні виходять сотні збірок віршів самодіяльних авторів, любителів, у яких «співає душа». Часто-густо це спроби пера, віршувальне початківство (навіть якщо автори в літах), яке не претендує на «високу поезію», художню літературу. Іноді з цього потоку самвидаву трапляються автори обдаровані, чиї твори оригінальні". Плак, плак. Особливий плак - "з цього потоку трапляються".

Запрошую до читання твір про графомана та його пригоди :) "Назви не має" https://arkush.net/book/27724/1

мєсьє Д'артаньян, дозвольте відрекомендуватися: .... А як серйозно: тут повно якісного (для мене, бо кожна думка суб'єктивна) і я його бачу і читаю, як час є. Навіщо вам оцінювати відсотки якісного у неякісному? Загальна кількість якісного значно більше. ніж ви здатні перечитати через брак часу, то всіх авторів так. Тоді своє писати ніколи. То чому сумувати? І ми не соціальна мережа. ми користувачі платформи. яку створили для нас. Створили з умовою дотримуватися правил. "Не пишіть неякісно", - такого правила немає. Тож ніхто і нікому нічого не повинен.

нічо подібного, є дуже яксні, ви просто не читали про рипку і єжака. я дуже якісно пишу, просто занадто, що зблизька не видно, треба дивитися десь з Австралії

Критикуйте. 😁😏

Таке життя)

Самі тільки питання і ніяких конструктивних пропозицій? Як, на Вашу експертну думку, можна завадити графоманству?

Дуже просто, всім перестати погано писати і почати писати якісно 🤣

Аплодую стоячі)))

Ніяк. Таке явище буде завжди.)

І нічого не редагуючи, не вичитуючи, не скорочуючи - а звідки вам знати, що це так?

Бо видно не озброєним оком))

Про всяк випадок нагадаю, що у цьому реченні не з прикметником має писатися разом. Там інші правила, ніж при написанні з дієсловом. Бо люди читають, а потім правильне написання вважають помилкою. Щодо критики творів, то критика на сайті є. Навіть подивіться під роботами з конкурсу «Кіберпанк: Код майбутнього». Або дочекайтесь блогів учасників та суддів. Буде концентрат критики)

я промовчала - і от

Не зрозуміла про «і от». Що сталося?

про "не" з прикметниками, думала, не помітять) і - от)

Не нова тема і не нова проблема.)) Теж трохи висловлюсь. 1. Щодо купи неякісних текстів - згодна на всі сто. Втім, мені чи ще не накипіло, чи вже колись перекипіло - зараз мені не хочеться здіймати через це галас; мені від такого стану речей просто сумно. Але реагую я спокійно. 2. Щодо критики. Я не критикую неякісні твори з двох причин. Перша: ми знаходимось на літературному майданчику, де існують рейтинги творів. Рейтинги зазвичай формуються на основі фідбеку. Тож якщо активно критикувати неякісний твір - є вірогідність зворотнього ефекту, коли твір лише підійметься в рейтингу. Тож я ігнорую такі твори, щоб вони тонули. Зрештою, всім авторам критику не напишеш, тож їх не поменшає. Друга: мені банально шкода на це часу. 3. Час від часу у мене спливають думки, що можна було б якось вирізняти якісні тексти на Аркуші, скажімо, створити якийсь "білий список" чи щось таке... Проте я не можу доуявляти, як це має працювати. Але потреба в тому таки є. 4. Звертаюсь окремо до тих, чиє "право писати, як хочеться" цим блогом порушили. Я думаю, ви, захоплюючись письмом, водночас не дуже любите читати. Бо якби ви були не лише письменниками, а ще й книголюбами, книгоманами, для вас теж існувала б така проблема - і взагалі, і зокрема на Аркуші. До речі, проблему браку саме читачів теж не раз підіймали на Аркуші, тож свою думку вважаю цілком вірогідною.

Білий список? я думаю. вони вже створені, бо чорний же є) а ви з цими євгеністськими закидами про "білі списки" граєте в експеримент "Тюрма", і я на всі сто впевнена: в білому списку будуть не ті. хто пише якісно. а хто має інші, більш вагомі для впливу на визнання "якісним" чесноти. І це вже зовсім не про літературу. Сподіваюся, адміни тут залишаться поміркованими і адекватними і не дозволять ніякого явного і чіткого поділу на "білих" і "чорних". Це просто огидно.

Ну, якщо цим займуся я, то там точно будуть справді якісні твори. )) Але я досі не знаю, як саме за це взятися. А поділ за фактом і так уже існує, адже є дві категорії авторів: ті, що пишуть якісно, і ті, що пишуть неякісно. Я не знаю, чому просте відсортування творів однієї категорії від творів іншої вам видається якимось огидним обурливим розподілом.

А чому ви вважаєте. що ваша система чи критерії сортування - правильні? можливо. якраз те. що ви посортуєте. як біле. насправді чорне. і навпаки? Чому взагалі тут хтось вважає себе таким. що має право ділити на "білих" і "чорних"? Є блоги. де автори чи оглядачі пишуть рецензії, Цього достатньо. Єдине. що ви можете - створити свою платформу. сайт, незалежний блог чи групу в телеграмі і там сортувати, скільки забажає душа. Ви є власник Аркуша? Тоді справи кепські(

1. Більшість критиків/оцінювачів зазвичай не замислюється, об'єктивною чи суб'єктивною є їхня оцінка. Тому вона завжди є суб'єктивною. Я навчилась відокремлювати своє особисте бачення від справді незалежного, тобто, я вмію відрізнити об'єктивне і суб'єктивне. Тому маю право сортувати літературні твори. В цих двох позиціях - об'єктивно і суб'єктивно - я вже кілька років поспіль коментую нацвідбори на Дитяче Євробачення. ))) Щоб ви краще зрозуміли, про що я, ось, наприклад, посилання на один плейлист - мої коментарі знайдете під піснями (якщо десь не видалили). https://www.youtube.com/playlist?list=PL9HYs4nXU5qfwfSbmxJZ_ZZ8YBuDQioHF 2. Ви трохи загубилися, про що тут власне розмова. Є літературна платформа Аркуш, на якій сила-силенна творів різної якості. Є читачі, які хочуть читати саме якісні твори. Мова йде про те, щоб таким читачам якось полегшити пошук якісних творів. Моя думка була про те, щоб був виокремлений список творів. Ви пропонуєте рецензії та огляди? Добре! але тоді їх теж варто було б зібрати в якесь одне місце, інакше пошук ще більше ускладнюється: відшукай рецензії, щоб потім за ними відшукати якісний твір. А адміни, я гадаю, і так зрозуміли, що я не наполягаю на реалізацї своєї ідеї, оскільки сама не знаю, як її реалізувати правильно та доречно. Тим більше, коли вже на етапі самої ідеї стільки обурень.

Ні. я не загубилася. Навіть не знаю. що вам відповісти) Діліть. Щасти вам. З усього вами написаного я зрозуміла, що ви маєте право встановлювати якість творів. бо ви так вважаєте) Це шикарна аргументація. дуже дієва та радо сприймається на Аркуші. тому, думаю. всі будуть в захваті. Бажаю плідної праці.

Так. Я маю право встановлювати якість творів, бо передусім знаю, що таке якість, а головне - я її ціную.

Самий поміркований коментар. Дякую!)

Як то кажуть, якщо ви бачите довкола лише криву реальність, бідну мову, нудні сюжети, звичайну банальщину, примітивізм, то просто відійдіть від дзеркала, аби того позбутися.

Як то кажуть - читайте уважніше, менше доведеться писати дурниці.

не втрималася, щоб не вставити і своїх кілька ржавих копійок))) я пью лише каву мелену з цукром і молоком. моя колежанка - мелену, з молоком, але без цукру. мій добрий знайомий - п'є розчинну, кріпучу/ прекріпучу, без молока, й без цукру, а батько не пив каву взагалі. він смакував чай. з листям смородини тож, кожен має право мати право...

і я чай

Нє... Ніхто не має права пити розчинну каву. Шо це за збочинство взагалі?

"...якщо зірки запалюють — значить, це комусь потрібно?" (с)

Моя улюблена розчинна кава зі згущеним молоком переманює друзів, які заварюють у фільтрі 😁. Питання у якості кави, от і все.

Чесно зізнаюся, мені не подобається 80% сучасних фільмів, знятих сурйозними дядьками/тьотьками з посвідченням «профі»)) Не подобається 80% відсотків будинків, бо вони потворні та некомфортні, кривими руками роблені; не подобається їжа, бо якась несмачна, пластмасова; не подобається музика, бо тупа й примітивна… Справа не в Аркуші, ми просто старі буркотливі істоти, яким ніц не подобається😁

Так, з архітекторами біда! А смачну їжу робити не рентабельно.))

А що критика змінить? Уявімо, що ми почнемо критикувати твори один одного. Чим це закінчиться? Гарних творів більше не стане, а кількість прихільників україномовного контенту однозначно впаде. Якщо я правильно зрозумів, основним сенсом існування аркушу є впровадження в українську спільноту української мови, а не народження літературних талантів. З цим завданням сайт непогано справляється. А якщо комусь хочеться вишуканого письма, то нема проблем. Напишіть самі щось в рівень Ліни Костенко, щоб Ліна Василівна захопилася вашою поезією і покликала до себе в гості на літературні читання. Там ви й зустрінете висококласну літературу. Крім того, будь-яке мистецтво - то річ дуже суб'єктивна, зокрема й література. Дуже часто її рівень неможливо відразу визначити. Мені теж багато що на Аркуші не подобається. То що, відбити людям охоту писати? Перш за все треба боротися, щоб, нарешті, мова запанувала в країні. От коли на виході з метро десь на Золотих воротах вас зустріне українське спілкування 95% людей, о тоді й літературні таланти розквітнуть в повній мірі. Крім того, не слід спрощувати написанням творів виключно до літературної діяльності. Якщо людина в своєму мозку може породжувати ідеї, але у неї не вистачає таланту організувати їх у вишуканий текст, то не біда. Вона не стане письменником, але її розум і фантазія можуть сприяти успіху в інших сферах життєдіяльності. Будь-яка людина - це завжди потенціал. Познайомтеся з нею, дізнайтеся, чим вона обдарована і використайте на користь. Зрештою, візьміть її ідею і перетворіть на повноцінний твір. Проте, ви впевнені, що ви настільки талановитий, що можете впроваджувати ідеї інших? Сумніваюсь.)))

Ніхто з талановитих не буде позичати ідеї інших. Просто вкраде та й по всьому!))

Опа, ще один блог про якісну літературу, тепер з іншого боку))) Якщо хтось не редагує своє (хоча б мінімально), то це вже таке. Мені здається, що це неповага до власного твору. Але от щодо критики чи зауважень... Було декілька читачів, які мені коректно вказували, що підправити, і мені це подобається, бо бачиш, що вони прочитали і хочуть помогти (пану Сергію Бараєву зокрема дяка й дуже великий і щирий привіт). А от посередні чи погано вичитані твори розмножуються не лише на Аркуші))) Зайдіть у будь-яку книгарню й продивіться по полицях. Я от читала "Небо над Віднем" Коломійчука, і здавалося, що редактор-коректор був у відпустці: майже в кожному абзаці мінімум одна помилка. Тож проблема не в Аркуші.

Не ще один а перший!)) А той другий, то маніфест за результатами цього. Жартую звісно))

"Чи не є ми соцмережею графоманів?" Є "Наскільки якісне письмо?" Дуже неякійсне. "мені не подобається 80%", ого, тобто аж 20% подобається? Нічого собі, це прям багато. Ніяких загальних рецептів не існує, ми ж не в підлітковій дистопії живемо, на щастя. Отже, загальний рецепт щастя: 1. Підвищувати власну майстерність. 2. Плекати власний садочок та створювати ком'юніті із тими параметрами, які ви вважаєте продуктивними: літклуби, марафони взаємочитання, рецензії, письменницькі групи тощо. А вийти посеред поля і сказати, що воно бур'яном поросло... Ну, ок, поросло.

Ще й як поросло. )) Роблю все, як ви пропонуєте, а пишу он інше.

🤝

Є різні тексти, і кожен пише з різних причин – хтось для самовираження, хтось для експериментів, а хтось прагне справді створити щось якісне. Особисто я, якщо бачу, що твір неграмотний чи погано написаний, просто не читаю його далі. Не бачу сенсу витрачати час на негативну критику, бо вона не приносить користі, якщо автор сам не зацікавлений у розвитку. Хороший текст знайдеться свого читача, навіть серед загального потоку. А якщо твір ніхто не читає й не обговорює, значить, він просто не зачепив. Головне поважати свого читача. Хороший рукопис потребує не лише саморедагування, а й погляду з боку. Я не відразу дійшла до рішення працювати з бета-рідером, щоб вивести текст на вищий рівень. Спершу, як і багато хто, я редагувала сама, використовуючи онлайн-інструменти для перевірки помилок. Мій висновок простий: якщо автор хоче розвиватися, він буде це робити. Він не чекатиме лише схвальних відгуків, а працюватиме над своїм текстом, щоб зробити його кращим.

А чому людина не може мати хобі? Або не перейти з кацапської мови на рідну? Попереду таких авторів буде купа перепон та труднощів. Втім деякі продовжуватимуть, а деякі покинуть цю нелегку справу. Пробиватися крізь безліч творів та різнобарвних сюжетів нелегко, а писати у вільний від роботи та сімейних справ — тяжко. Тому таке хобі для мене — повага та уклін. Людина має право робити те, що їй приносить задоволення. Скільки гуртків, куди ходять малювати люди, які не мають хисту, але картини гріють серце та очі у вітальні? Це ж сайт, як я розумію, аматорів. Першокласних авторів тут шукати — хибна справа. Вони всі у друку.

Не можу не погодитись. Тому не малюю і не співаю)

а я і малюю, і співаю, коли душа вимагає цього) бо можна поїхати дахом, якщо чесно))

Я настільки давно на Аркуші, що пам'ятаю вже 100500 блогів з таким же змістом. Що показово, автори цих блогів так і не заходилися після його написання писати 100500 рецензій на твори аркушників, Але це й зрозуміло, бо от прямо зараз на Аркуші 11845 книг. Де знайти час на їх прочитання та рецензування? Тому для отримання відгуків (бажано чесних) є різні канали, а не просто публікація: марафони взаємочитання, конкурси і тому подібне. Там бувають досить жорсткі відгуки (можна згадати ту ж пані Moonrise Darkness, рецензії якої й досі сняться у кошмарних снах багатьом з авторів), Саме за допомогою них, автори, які хочуть почути чесні, хоч і суб'єктивні, відгуки, можуть їх отримати. Щодо бездарної прози та кепських віршів — то на платформі, де може публікуватися, хто завгодно, такого добра завжди буде більше ніж геніальної прози та талановитих віршів. Просто статистично :-) Так що, я би цим не перенимався.

Рецензії з конкурсів, в 90% випадках, ні про що. Чогось конструктивного там мало. Чомусь більшість не розуміє, що розібрати текст та підійти до критики об'єктивно це теж складний процес. Я би навіть сказав, складніший ніж написати твір. Але я,ьздебільшого, стикаюсь якраз з критиками у яких позиція "не вмію писати, буду критикувати", які не усвідомлюють, що для об'єктивної оцінки якраз треба вміти писати насамперед. Звісно, будь яка думка має право на життя, але яка цінність для автора від суб'єктивної думки? Лише прийняти до відома та й не більше.

Все сходиться. Адже відомо, що тільки дурень вважає, що він все знає. Іншого не усвідомлює)) А розумний краще промовчить.

Література — це, на жаль, а може й на щастя, — не точна наука. Тому будь-які рецензії будуть суб'єктивні. Звісно, написання якісної рецензії вимагає знань, вміння аналізувати, досвіду, а може й таланта. Тому рецензії професійних критиків цінуються значно більше й, зазвичай, як будь-яка професійна послуга — не безкоштовні. Особисто я знаходжу певний зиск практично з будь-якого відгука, за виключенням зовсім вже беззмістовного, на кшталт: "Креатіф — гівно, а аффтор — мудак". Це не означає, що будь-який відгук, я вважаю правильним і кидаюся виправляти ті речі, які критикує автор рецензії. Але я беру до уваги, що може бути така суб'єктивна думка і хтось може прочитати і зрозуміти мій твір саме так, а не так, як я собі думав. Наведу один з останніх та "кричущих" прикладів. На конкурсі від "Бабая" про готичний детектив, суддя пані Євгенія Кужавська написала мені, що мій твір не несе жодного сенсу й написаний, начебто, тільки для того, щоб постьобатися з суддів. Я спитав її чи вона хоч слово прочитала з мого твору, щоб так судити і вона відповіла, цитую: "На щастя, ні". Тобто, професійний редактор (в досить відомому видавництві "Жорж"), відома письменниця судить мій твір навіть не прочитавши й слова з нього. Така от "професійність". Не знаю, на чому базувалася її думка — скоріше за все на відгуку якогось іншого судді, який може й прочитав через слово мій твір, а може так само свою думку грунтував на коментарі ще когось. А може зірки так склалися і вона так вирішила, чи її не сподобався мій нік, який автоматично генерувався на конкурсі. Як там не було, факт в тому, що я вважаю її відгук непрофесійним та суб'єктивним, хоча б тому, що вона навіть не читала мій твір. Але я взяв до уваги навіть і такий відгук. До цього моменту мені, в принципі, не приходило до голови, що судді чи читачі можуть сприйняти мій твір, як "стьоб". Так, оповідання не зовсім відповідало жанру конкурса, так — там був гумор. Але до чого тут стьоб? Виходить, що хтось може сприйняти такі речі, як особисту образу/стьоб над ним. Я задумався над цим. Ні, я не перестав писати з гумором — це мій характер, мій стиль, я не можу від нього відмовитися і не хочу. Але, коли на конкурс кіберпанку в мене знову вийшов твір, який не зовсім потрапляє у жанр та містить гумор, я вже написав до нього дисклеймер, де попередив, що цей твір не має на меті когось образити.

А потім прийде хтось і вигадає причину, яка дозволить образитися на дисклеймер)))

Класна думка, я її підтримую, для того щоб дати хорошу, добротну рецензію треба бути філологом, критиком, літературознавцем, все інше лише — субʼєктивщина. Правильно читати твори — СКЛАДНО та потребує неабиякої майстерності. Тут немає таких авторів, які взмозі це зробити. Думку формують читачі, тому від субʼєктивної думки теж є цінність, але вона ніколи не є істиною в останній інстанції.

Знаєте, дивно читати подібний блог від автора середніх текстів. Чим ви відрізняєтесь від тих, про кого тут пишите?

А-ха. Це ви так "йдете" до успіху й популярності?!))

А що вам, власне, не нравицця? Так, ми соцмережа графоманів. Прочитаєте кілька тон того, що вам не подобається, і знайдете поміж того авторів, які заходять. Читайте їх, або шось за рекомендаціями. Щодо критики, то вона буває, чого ж. Іноді про неї треба просити індивідуально, рідше прилітає сама. Вважаєте, що якийсь твір чи автор несправедливо забутий? Накатайте розгорнутий відгук у блогах про нього, таке теж бува. Знаєте як автору покращити свій твір — запропонуйте йому допомогу. Може погодитись, може відмовитись, але по писку ж не дасть. Все у ваших руках, почніть з себе, то може й інші підтягнуться.

Не читаю нікого і не прошу читати мене, бо банально не маю часу. Маю переконання, якщо хтось з авторів мене прочитає, то мушу відповісти йому тим самим. А ресурсу нема. І так, згодна з оратором у тому. що багато текстів абиякі, погано написані й нудні. Багато людей думають, що можна писати, не знаючи мови, хоча б базових правил. Бо, мовляв, я такий талановитий, тож знайдеться редактор, який то все перепише. Та й таке... Щодо критики: це окрема галузь письма. Купа часу. І витрачати його на те, щоб навчити тих, хто погано вчився в школі, якось не тойво... Готова до помідорного удару ;)

Ви знаєте почім нині помідори? Ніт і ще раз ніт — жодного томату у свій бік не дочекайтеся, лиш кріпке, вірне слово)))

Бгггг! Так, кидатися помідорами нині дорого! Переходимо на картоплю ;)

Не хочу вас ображати... Картопля минулого року мало вродила, а зараз ціна така... Бррр

От часи настали... Вже й кидатися нічим ;) Все таке дороге :)

Ви ото зараз отримали читача, а не помідор))

Бгггг! Оце так працюють правдиві коменти ;)

Моє бажання за межами фантастики. Було б добре, щоб біля якісних оригінальних творів стояла галочка, як в соцмережах) Але якщо серйозно, то ніхто не може заборонити людині писати. Співають же, не маючи слуху. А на рахунок конструктивної критики згадала одну історію. Кілька днів тому натрапила в іншій мережі на жостку саморекламу, мовляв, заходьте, читайте і коментуйте мій шедевр. Такого шедевра ви ще не чули і не бачили. Зайшла. Класичний сюжет, де в мама одну дочку любить, а іншу ні. Я прочитала кілька сторінок звіту: що головна героїня їла, пила, куди ходила. Ні слова про переживання, що вона відчуває, як збирається вирішувати свою лиху долю. Помилок, як на небі зірочок. І от в коментарях знайшлася відважна людина, яка вказала на очевидні проблеми. Мовляв, текст здалося б підчесати, з сюжетом попрацювати, з мотивацією героїв, а то вони щось роблять, але навіщо — ніхто не знає. Так от. Коментатору відразу розказали, куди йти, що робити, як жити на цьому світі. І взагалі — якщо він шедеврів не розуміє, то не треба й братися. Чи буде далі писати автор? Так. Чи буде далі коментатор давати важливу критику? Навряд. А навіщо?

Так, є твори, де можна конструктивно критикувати окремі моменти, а є такі, які хочеться повністю переписати, або просто викинути. От як написати автору щоб видалив це і не нарватися на грубість.))

Треба бути відчайдушним, або не мати, що втрачати))))

Ну так в чому проблема? Пишіть розгорнуті рецензії, конструктивну критику, долайте цю кризу критики. Так, вона, на жаль, є. Але тут вже проблема якраз у самих критиках, які, власне, нічим допомогти та й не можуть.

Щодо критики і її несприйняття аркушатами: маю вже незначну вибірку горщиків, що сміються з котла, а зайдеш подивитися - та такі ж самі. Чи не так? Так що здебільшого "подивіться на мій твір, відкритий до критики, як вам?" - це не більше, ніж "напишіть, що твір класний!". А як ні - то починаються щоконадування.

з якого?

Також, Ви не згадали у дописі про надокучливу саморекламу ("заходьте на мою сторінку"), дідівщину ("я тутай вже X років і в мене Y підпісьників, а ти хто такий"), літературну фалометрію ("в мене X лайків, а в тебе?" або "мій твір на головній сторінці, я такий класний"), позерство ("всі літературні п..си, один я літературний дартаньян"), мудрих педагогів, які писати не вміють, але вчать інших... Словом - нас багато і ми дуже різні. Ласкаво просимо на Аркуш :) Щодо критики - більшість авторів, навіть тих, які критику просять, на неї ображаються. Тому бажання писати об'єктивні відгуки швидко минає. Але ще є люди, які займаються цією невдячною справою, тож не все так погано. Ставайте до лав дивізії грамар-нацистів "Нахтігаль"!

Це вже маркетинг). Типажі впізнавані.

Разом нас багато - нас не подолати🤣

Підтримую Вас на всі 100 відсотків)) Заходьте на мою сторінку й критикуйте мої твори)) Буду Вам удячний)) Я готую книгу своїх оповідань до друку, якщо напишете гарний відгук, то він увійде до книги)) Відгуки бувають трьох типів: позитивний, нейтральний і негативний. Вибір за Вами!))

пішла хвиля глибококопань(

спокійно, Бодік, все під контролем

Так, в чому справа, заходьте в гості, критикуйте🤣

Що характерно, просять критики ті, хто пише добре))

🫣

То пишіть коментарі, рецензії, хто ж заважає. Хтось навіть буде вдячний за увагу. Звісно, буде і спротив, образи, пам'ятати й "мститися" за ваші добрі наміри. Але за якісну література тоді можна й постраждати) Тільки оцінки не пишіть, цю бурю вже пережили, дивна ситуація була. Поки були гарні оцінки, то ніхто не скаржився, а як погані то фсе. Звісно це стосувалося конкурсу і публічної думки не учасника, але перевіряти чи досі діє поза конкурсу не варто)

Це авгієві стайні, сам не справлюся, та й кваліфікація не найкраща))

Ніт. Не згоден) Сердечка не поставлю)

ми хгарно пишем, кушаєм і спимо, і тому ми - молодці.

Таке життя)

"Чи не є ми соціальною мережею графоманів?" -- Так у цьому ж і сенс створення та існування подібних сайтів))

Можете покритикувати мене, я тільки з радістю, тільки не відмовляйте писати, бо мені то до вподоби :)

Будьте обережні з проханнями.))

Будьте першовідкривачем жанру тролл-рецензій! А якщо серйозно, то більша частина світової літератури не варта уваги.

Це вони графомани Холодіє душа У широких кишенях Схована анаша Вони тата і маму Слухати не хотять По таємних підвалах З простітутками сплять

Бабці на лавках після цього вірша додали до свого лексікону слово "графоман"

Це пісня. Капець, як можна класики не знати?

То процитуйте мені зараз будь-який уривок "Лісової пісні" на пам'ять. А тоді кажіть про знання чи незнання класики

"купила мама коника А коник без ноги..." Це ж звідти?

Навіть не смішно. Це з пісні. Тільки не "Лісової", тож, не Вам мені про знання класики говорити

Я знаю тільки шо "Лісова пісня" це не пісня

Хоч щось)

Тоді може ви процитуєте щось на пам'ять з МС Кошерного, чи фіфті сента? Ато якось однобоко виходить.

Це Ви почали з обурення мого не знання класики, то я і запропонувала Вам процитувати іншу класику для уникнення однобокості. Але ні, знову за рибу гроші

Моє обурення не знає меж. Я дуже сильно обурений.

Ну, все так і є, це досить очевидно.