🌲Білет у РІЗДВО❄️

Три тижні.
21 день.
Ні, не тому що 40 тисяч знаків.
І ні, не тому що “важко писалося”.
За ці 21 день відбулося стільки, що можна було окрему главу писати — про реальність.

Спершу я зробила соцмережі.
Потім дізналася, що мене читають пірати з рф. Вони ж коментили на Аркуші. Зробили повний переклад.
Потім їх же почав пресувати роскомнадзор.
Але — увага — мск і зараз чекають продовження.
От такий собі побічний сюжет. 🙃

А тепер — про головне.
Нарешті.
Я закругляю внутрішнє кільце спірального сюжету роману.
Що це означає?
Це той момент, коли давні лінії не просто сходяться,
а починають пояснювати самі себе.
Коли персонажі, яких ви бачили раніше,
раптом стають ключами — не декораціями.
Як це працює — я не буду пояснювати.
Це як жарт: якщо пояснювати, вже не смішно.
Читайте. 😉
Дуже сподіваюся, що ця глава когось підштовхне гуглити.
Імена. Події. Контексти.
Бо історія тут співучасник.
І так.
Спіральний сюжет — це весело.
Особливо коли він починає клацати.
Ось глава:
https://arkush.net/book/32313/39
Сподіваюся, буде цікаво.
А якщо ні — значить, ще не на тому витку 🌀