Блакитно-жовтий

Колись давно,

Ще за часів козацтва,

А може ще й князів,

Наш стяг був символом багатства –

Незліченних ланів.

Голубоокий степ,

Безкрайнії простори,

І вітер, що єднає край,

Несуть свій поклик до свободи –

Ти лиш милуйся і вдихай.

Куди не глянь -

Під синім небом

Земля розкинулась в убранні:

То посміхається мінливим степом,

То горами милує на світанні.

Над синім морем,

Спозарання,

Встає жовтогаряче сонце,

Несе в дари воно кохання

І промінь віри у віконце.

Блакитно-жовтий.

Це не просто символ,

Чи гордість за країну,

Це всюдисущий янгол –

Любов до Батьківщини!