Електронні книги / Поезія (5490)
Буча
Небо мовчить, там янголи враз посивіли.
Темними хмарами сховано сходи до Раю.
Біля підніжжя - самі безіменні могили,
А на верхівці - мечі і списи, що палають.
Янголи більше не можуть кричати від болю.
Дроблять відлуння їх криків обпалені кручі.
Янголи сотнями вмерли - за мир і за волю.
Янголи вмерли. Їх вбили в зруйнованій Бучі.
Руки за спинами скручені тонкою стяжкою.
Крила посічені склом і бетонною крихтою.
Нам, тим, хто вижив, так тяжко. Так тяжко...
А янголам більше не боляче... Янголам - тихо...
...
Герої світла
Є вільний народ на квітучій землі,
Мирна маленька та сильна країна.
Радів той народ приходу весни
І гордо він зве себе — Україна.
Та раптом потвора без краплі жалю,
Гидка та смердюча повстала з пітьми.
Голодна повзе до вільного краю,
Щоб взяти цей край до своєї тюрми.
Тільки не знає одного потвора —
Що сяйвом своїм ми виженем тьму.
Бо світла герой є у кожного в домі,
Й ворога кине він у землю сиру.
...
Рассєя буде розсіяна
Рассєя буде розсіяна...
Не я це кажу, а Доля.
Коли злоба й страх насіяні,
Не вирости Правді чи Волі.
Із величі заздрість не родиться,
А з ницості корінь бере.
Так вже в Історії водиться:
Фальшиве й злочинне – помре.
Немає тут злості (до відома),
Так стелиться лінія Роду:
Рассєя буде розсіяна,
Воскресне народів свобода.
2014
...
Лист діду
Ти не повіриш, дід,
Твоя онука теж побачила війну.
У двадцять першому столітті,
Криваву, підлу і страшну.
Лунають постріли,
Вмирають діти,
Вночі сирени
Не припиняють дико вити.
А ворог, дід,
Ти перевернешся в гробу,
Солдат російський,
Прикинь? І все це пекло наяву!
Ти виганяв фашистів
У 45-му із рідної землі,
Здивуєшся, воюємо
З рашистами сьогодні ми.
А далі… можеш матюкатися,
Я зараз це стерплю,
Ти ж знаєш,
Я тебе завжди любила і люблю!
Летять ракети з Білорусії,
Прикинь, який маразм.
Ти міг подумати?
На жаль, життя підкинуло гіркий сарказм!
То все нічого, що півдня з дітьми
У погребі сиджу,
Але я усвідомила,
Як Україну рідненьку люблю!
Ми, українці, маєм мрію,
Величезну, унікальну,
Це не літак вантажний, ні,
У серці таїну ховаємо сакральну!
Країна має те, що не вмирає:
МІЦЬ, СИЛУ, РОЗУМ
І ЗГУРТОВАНІСТЬ -
Це дуже надихає!
Коли війна скінчиться,
Вірю, день такий настане,
Най ворог нас боїться –
Велика нація, як фенікс,
З попелу постане!
01.03.2022
...
Цвіт надії
У холодну ніч, коли зірки блищать,
Місяць срібним промінням засяє.
Там, де небеса мерехтять,
Надія не згоряє.
І в світлому серці, зникне туга.
Розцвітає мрія, наче рання роса.
Відкривається життя, ніжне й безмежне,
Пронизане миттю, що летить уперед.
Іскріють сподівання, зливаючись в єднанні,
Їх спільної, братської мети.
Якої вже не досягти,
Без крихти хоч малої надії, всупереч бездії.
...
Куплю рога оленя, лося
Куплю рога оленя, лося
Копита зубра, ікло вепра
І дідька лисого волосся
І навіть шкіру з ласти нерпи.
Я все куплю заради того,
Щоб зілля чарівне зробити.
Найкраще зілля з Конотопу
яке ми вміємо варити.
Те зілля буду терти в ступі,
Щоб вив від болю ворог клятий,
Який напав на нас підступно,
Коли прийшов нас "визволяти"
Від зілля, орку, ти сконаєш
У муках страшних і зневірі.
І люті нашої пізнаєш
Ти в самій найповнішій мірі
Ти, суко, здохнеш в цім краю
І в пеклі будеш, не в раю.
Бо знають ще з часів Потопу
Найкращі відьми — з Конотопу
...
Без назви
Неси до мене зорі на руках,
Вони прожили ревний гуркіт ночі,
Зколисані в червоно-чорний стяг,
Заховані в чиїсь застиглі очі.
Пробач мені за той проклятий сум,
За сльози під розстріляний світанок,
Зриває серце кожен лячний шум,
Як хвиля зла зриває рідний ґанок.
Та вимушена темрява вікна
Стоїть на варті світла непокори,
На скронях неба хмари - сивина,
І зорі, нескінченно вільні зорі.
...
Сайт працює у режимі альфа-тесту. Про помилки пишіть Аркушу або на support@arkush.net!
Слава Україні, аркушики! 🇺🇦
«Борітеся – поборете!
Вам Бог помагає!
За вас правда, за вас слава
І воля святая!»
Т.Г.Шевченко
... Детальніше