Лисичанськ
Неопалима купина — поетичне відображення долі України та українського народу. Яких тільки бід не випадало на наш край! Його палили, грабували, нищили століттями. Різні заброди висмоктували животворні сили, забороняли українську мову й культуру, викорчовували саму назву «Україна». Як писав Великий Кобзар: «Не вмирає душа наша, не вмирає воля». Народну єдність та незламність часто порівнювали з силою дивної рослини — неопалимої купини. Під час російської агресії українці не раз проявили свою стійкість, хоробрість та незламність. Таким наш український народ був завжди разом у боротьбі за свободу та вимріяну незалежність.
5 місце на конкурсі "Неопалима Купина"
1590269
Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
19.05.2024 17:28
До частини "Лисичанськ"Прочитав ваш Лисичанськ. Скажу що написано дуже сильно. Той випадок коли як написано і про що написано на високому художньому рівні. Дуже подобається стиль вашого письма. В ньому явно відчувається ритм.
А тепер трохи не про недоліки, ні, а про те на чому я спіткнувся при читанні.
Чомусь трохи збентежило перше речення:
"Будинок був міцний, збудований замолоду Прохором."
Навіть не знаю що, а от читаю й хочеться переписати. Не достає якоїсь дрвбнички для ритму. Може ось так:
"Будинок був міцний,
збудований ще замолоду Прохором."
Дуже важливо вдержувати ритм тексту. Мені здається, що тепер ритм є. Але це моє, суб'єктивне відчуття.
Далі спіткнувся на оцій репліцв Прохора:
"Я старий та й залишусь тут, де вже пів ноги спочиває..."
Розумієте, як для авторського опису то фраза гармонійна. Але в розмові, зазвичай ми говоримо не так літературно. Ваш герой, як ви його описуєте, говорить скупо, не зважаючи на граматичні правила. Тож в цій фразі він міг сказати й от так:
" Я вже старий. Залишусь. Тут, он де вже й пів ноги спочиває. Тож я біля неї."
Ви зрозуміли про що я.
Звісно ви напишете по своєму. Можете й оставиитии як є, бо то ж ттільки мій погляд.
Сподобалось як ви через дії персонажа показуєте її емоційний стан:
" Донька, ніби не до неї говорили, кинулася нарізати цибулю. Пекуча, зараза, повторювала, рукавом. раз у раз витираючи Нікуди не поїду."
Ось тут у вас описка:
"стирчали терикони і досі димило."
Пеано, що "диміло".
Ще один ваш франмент приємно вразив. Теж, через дію персонажа покащуєте емоційний стан. Ну дуже уміло і вдало:
"Донька зосереджено збивала яйця. Загартовані фізичною працею руки рухалися наче самі по собі, не помічаючи утоми. Яєчна маса встигла побіліти, піднятися і годилася більше на безе, ніж на омлет."
Ще міг знайти за що позвалити, а у вас є за що. Та брак часу. Вважаю що такі кометарі були б доречні на публічному обговоренні в рубриці Пательня для автора" Хай би і інші автори щось написали.
Успіхів!!!
⋯
19.05.2024 19:39
До частини "Лисичанськ"Дуже-дуже дякую! Мені безмежно приємно. що ви знайшли закладені сенси, зрозуміли небагатослівність Прохора. Усі ваші зауваження доречні. Граматичну помилку вже виправляю. Поміркую над фразою Прохора. Колись я чула від людини: "Я стара та й залишусь тут", і це вплинуло на мій "камертон діалогів". Шкода, що ви не знайшли цей твір раніше, до публікації у колективному збірнику.
Для "Пательні" хочу окремо щось написати :-) .Вдячна, що коментуєте попри брак часу!
⋯
19.05.2024 20:43
Так я на Аркуші всього три чи чотири дні, тож раніше ніяк би не зміг.
⋯
12.06.2023 19:06
До частини "Лисичанськ"Дякую за історію. Подобається, як Ви лаконічно й гарно все описуєте
⋯
12.06.2023 19:23
До частини "Лисичанськ"Дякую, що написали! Тішуся, що сподобалось.
Потім обов'язково подивлюся Ваші твори, бо якщо подобається лаконічність, то й самі так пишете. :)
⋯
(користувача видалено)
ПоскаржитисяАнтинаціональний контент Диверсійна діяльність Спам Іншомовний контент Порнографія Порушення авторського права Інше
08.06.2023 10:08
До частини "Лисичанськ"Гарне оповідання. Трохи не вистачає ком. Кінцівка трохи неузгоджена з початком (спочатку собаку відв'язали, щоб не сконав, потім Прохор відчепив ланцюга, якого вже на мало б бути). Але цим можна знехтувати, оскільки в цілому оповідка гарно вичитана й написана. Так тримати!
⋯
08.06.2023 15:28
До частини "Лисичанськ"То сусідського пса Рекса відв'язали спочатку. Головний герой Прохор спостерігає за сусідами і міркує. А до ком обов'язково придивлюся. Дякую за відгук!
⋯
07.06.2023 16:38
До частини "Лисичанськ"Щемко, достатньо художності, герої живі. Від мене максимальний бал. Дякую за оповідання!
⋯
