Кохана а знаєш…

Кохана а знаєш поцілунки не стирають шрами

І п‘янко впиваючись твоїми вустами, вони болітимуть

І проводячи з тобою години рани кровоточитимуть

Та хіба я знаю найгірші мої прояви і гнилі травми

Вони вигнанці я відпихаю частинку себе яку ти прийняла

Ти не знімаєш мою біль ти перетворюєш її на спогад

І хто питає, скільки б ти віддала свої крові?

Ти не пігулка, ні але ти та хто усмішкою розбавляє мої страхи

Щоб я побачила усі існуючі для щастя кольори