Невгадані

Можна вгадати, але не пізнати...

Сухі слова таланно говорили,

А спокій сипав тихі-тихі сни.

Палали ночі й били теплі зливи.

Ми все вгадали,.. все, крім луч-весни...

Шуміли зорі, мов останні хвилі,

Жили мотиви, наче в сон-трави

Забрали ДИВО в солод-ніжнім зіллі,..

Немов навічно зникли всі вітри.

І лиш міста́ шуміли в дивні очі...

Зривали пісню, хай не ліхтарі,

Бо день відчув нові пориви ночі,

Де шила пристань...сиві кораблі...

Шуміли соти, як горять мостами,

Кивали хмари, мов сухі вогні...

Ми майже все, ми майже все вгадали

І знов лишились,..мов навік сумні...

21.07.2023