пекельна тризна

На Ваш вірш я хочу відповісти давно написаним віршем: Все, що ми називаємо магія, То лише відголосок реальності У сприйманні чудес векторальному, У суспільстві наскрізь аморальному. Ми за гроші купуємо радості, За повагу сприймаємо ввічливість. Ми не чуємо заклик до єдності, У зневірі – порок непокірності. Серед нас, як чума, бродить зрада Спокушаючи душі за срібники. Піддаємося лестощам ката, Потоптавшись ногами на гідності. Час занепаду згине у вічності, Буде соромно нам за зневіреність Бо реальність, як магія совісті, Нас поверне до справжньої дійсності.

гарно!...сподобалось...дякую...

Моторошне, але правдиве свідчення про реальність