Так гарно вино розлила по підвіконню

Якби ж то кров моя була вином,

Я б розітнула вени, щоб напитись.

Як плоть аукціонний лот з ціною,

Я б попередила всіх крадіїв-бандитів.

Як кості то дурманний млосний елемент,

Розтерла б в порошок й закладку під брезент.

Як шкіра в захист стане мені хутром,

Торшера не гаси — маяк для молі.

А обернуться думи голосом і вітром в полі

То ставте флюгер на дахи, як крайню волю.