Скрипка

Здригалась скрипка від ридань,

І я ховав тремтячі руки.

І ті крихкі болючі звуки

Лишали все без сподівань.

Пітьма вливалась в серце, в груди;

І все завмерло, навіть ти.

І щезли стіни, небо, люди,

Пропало все, крім гіркоти.

І ллється музика, як сльози,

І тане серце скрипаля.

У гості жде його земля,

У край, де тиша і морози.

Як він піде, то я за ним;

Вогонь розводити щоночі.

І крізь густий, солодкий дим

В його страшні вдивлятись очі.