2
Вночі мені снився сон, від якого я прокинувся в холодному поту. Серце калатало, а в очах кружляли білі мушки. Кімната освітлена місячним сяйвом, і я помітив, що дрижу як клиновий листок, хоч було дуже жарко. Знову ці сни. Знову ці кошмари. Знову дядько Бен і.. батьки. Я думав, що давно відійшов від цього, але, схоже, помилявся.
Щоб якось відволіктись, мені довелося спочатку попити води. Будити тітку не хотілося через такі дрібниці: вона і так натерпілися моїх сліз по ночам в дитинстві, а якщо побачить мене таким зараз, не зручно буде.
Я попрямував на кухню обережними кроками, якомога тихіше налив склянку води і повернувся назад.
Вікно було трохи відкрите. І зараз спокуса прогулятися по нічному місту була невимовно великою. Не довго думаючи я вдягнув худі: вирішив пройтися, як звичайна людина, а не сусід-павук. Останнім часом щось я зовсім розкис.
Обережно виліз із вікна. Минувши балкони і труби я нарешті добрався до самої землі, і тільки тоді зрозумів, що стою в звичайних домашніх капцях. Бляха.
Стомлено зітхнувши, я вирішив вже залишити все, як є. Отож бо попрямував по тротуару в якусь рандомну сторону. Але далеко мені пройтися не вийшло: дійшовши до першого кіоску, я помітив, якусь двіжуху за провулком. Було чутно незнайомі голоси: кілька чоловічих, та один жіночий. Десь на підсвідомості я розумів, що там відбувається, тому натягнув капішон і тихенько зазирнув за ріг.
Компанія хлопців спортивної статури намагалися залізти дівчина під спідницю. Як же бридко і підло. Пітер ненавидів насильників. Йому добре пам'ятався момент з дитинства, коли невідомий чоловік мало не затягнув його в авто. Він пам'ятав свої сльози і схвильовані очі дядька Бена. В той вечір вони та і не поговорили про те, що сталося. Тітці Мей вирішили не говорити, щоб не турбувати її.
Зараз, коли ці бандюки знущалися над жінкою, в юному Паркері потихеньку вскіпала лють.
- Агов, йолопи, хіба не соромно ображати слабкіших, ще й з перевагою в кількості?
- Йди куди йшов, хлоп. Не бачиш, ми тут стосунки вирішуємо? - невідомий чоловік років тридцяти намагався роздивитися нахабного хлопця, що потурбував його компанію.
- Чуєш, вали звідси по доброму, а то залишишся без свого гарненького личка. - виплюнув інший бандюк.
- Це ми зараз перевіримо, хто без личка залишиться. - Пітер рвучко підбіг до шайки і звалив з ніг головного. Нажаль він був без спорядження павука і міг користуватися тільки своєю силою, тому було передбачувано, що решта бандюків змогли повалити Пітера. Почалися удари в живіт. Хтось придавив його зверху і все тіло казало йому: "Втрачаєш форму, Пітере. Треба було ходити на ті кляті тренування, а не клеїти дурня, відмовляючи себе тим, що занадто соромишся Старка". Але все ж таки якась користь з цього побиття була. Чоловіки повністю перемкнулися на хлопця, тому бідолашна дівчина змогла втікти. Тепер йому залишалося надіятися, що вона додумається викликати поліцію.
Лиця, схоже, ніхто шкодувати не збирався. Били зі смаком. Тільки Пітер за цей час встиг оговтатися. Йому навіть вдалося закинути з себе одного і звестися на ноги, аж тут заявила сирена десь вдалині. Нікому повторювати не довелося. Одразу всі на витоки подалися, залишивши побитого Пітера самого. Мда, такий собі подвиг відставити тіло під кулаки. Хоч ефект був.
Пітеру не хотілося, щоб Мей дізналася про його вилазку, а тому й собі втік. Відійшовши на хорошу відстань від місця побиття він оглянув себе на наявність серйозних ран. Схоже він синців на лиця не відкараскатися. Що робити? Зтягнути у Мей тоналку? Не довго думаючи Піт набрав М-Джей.
З того боку слухавки почувся заспаний голос:
- Пітер? Щось трапилося? Чому дзвониш так пізно?
- М-Джей, вибач, що розбудив, але мені потрібна твоя допомога. Бач, я тут трохи побився і мені треба приховати всі докази побиття. Розумієш, не хочу тривожити тітку Мей. - На тому кінці щось зашурхотіло. Почувся стомлений видих.
- Ти де зараз? Мені приїхати по тебе?
- Та ні, думаю я сам прийду, якщо можна.
- Добре, чекаю.
За 20 хвилин Пітер був вже на місці. М-Джей жидам окремо від батьків, тому було дуже зручно просити в неї переночувати в разі потреби, або, як зараз, звертатися за допомогою.
- Нед зараз також в мене. Уявляєш, його дівчина кинула.
- Ого, так всі в зборі..
- А хто тебе так відпанахав? Де ти був взагалі?
- Ну це не так і важливо.. - засоромлено відповів Пітер, прикриваючи свіжий синець під оком. З будинку почувся шурхіт. І з порогу визирнула темна патлата голова Неда. Вигляд у нього був справді кепський: не зачесаний, зарюмсаний, ще й, видно, хильнув від горя.
- П-Пітр? А що ти тут робиш? - Було важко визначити, чи то він такий п'яний, чи то він вже сонний.
- Нед, йди вже спи. - М-Джей явно була не в дусі від того, що їй доводиться вирішувати проблеми друзів як старша сестра, або мамця.
Вона впустила Пітера в будинок і почимчикувала до ванної кімнати.
Пітер незручно вмостився на краєчку дивану, на якому знову сопів Нед.
- Слухай, Пітер, я знаю, що це не має мене стосуватися, але якщо тобі є що мені сказати, я з радістю вислухаю. Повір, тримати проблеми в собі - не найкращий вариант.
А, власне, в чому була проблема? В школі все було супер, у нього були хороші друзі, суперсили, можливість вчитися в самих месників, тітка Мей.. Що йому не вистачало? Може це все через кошмари, які час від часу навідують його? А може він дивних емоцій, що викликає в нього містер старе? Ні. Пітер не знав, що сказати подрузі. Єдиним варіантом було сказати, що все в нормі, але щось явно було не в нормі. Це "щось" не давало вільно дихати. Перекривало горлянку і забороняло говорити. Тому Пітер лиш стенув плечима:
- Не знаю, що й сказати.. В мене ніби все в нормі, але відчуваю себе паршиво.
М-Джей непогано обробляла рани. Вона з турботою промокнула кожну подряпину на лиці друга, а потім вручила йому тональний крем.
- Знаєш, як ним користуватися? Дивись. - Вона видавила трошки на руку і почала розтушовувати його подушечками пальців.- Впораєшся?
- Думаю так. Дякую, що завжди помагаєш.
- Без проблем. - Деякий час вони просто дивилися одне на одного, доки Нед особливо голосно не захропів. На обличчі проскочила усмішка. Пітер ще раз подякував і вийшов з дому.
Прошу виправляйте помилки, якщо знайдете👨❤️💋👨
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!