Між сухостою я шукаю віщих снів

Між сухостою я шукаю віщих снів,

Живих молитв до Бога мовчазного.

Та сил нема, кінчається дорога,

І ось вже бачу смерті чорний зів.

Навіщо йти - та смерть прийшла сама,

І як дитину - пеленає туго.

І пошук той - не виклик, а наруга.

Ти був? Та ось тебе нема.

Слабе зерно старого урожаю.

Земля була родючою колись.

Та впавши, силюсь підвестись.

Або хоч погляд в небо підіймаю.