Кавоварка
(Тримаючи у руках керамічну турку)
Я вам продам, шановні, кавоварку.
Не думайте, що це якісь приколи.
Не треба наражатися на сварку,
Тому цю назву не кажіть нікому.
Казати «кавоварка» – це невірно.
А правильно казати треба «турка».
Бо прогріватись має рівномірно.
Така це дивна керамічна штука!
Варити каву – дивовижне щастя.
Ця дія варта слова драматурга.
Арабіку і цукор треба класти
У цю красиву керамічну турку.
Назвати можна й «джезва», Ваша воля.
Щоб каву по-турецькому варити.
І хоч би у кав’ярні, хоч у полі
Ти будеш невідривно пити, пити...
Немає в світі кращого напОю,
Ніж кава зварена. Чого бракує?
Візьми її упевнено рукою.
І буде щастя всім, кому смакує.
Вона не є солодкою, гіркою.
Вона жива, як для поета рими.
Вона тече невпинною рікою
По всім кав’ярням запахом нестримним.
Сиди хоч вдома, а хоч просто неба.
Іди на запах, просимо ласкаво!
І більш нічого нам в житті не треба.
То просто кава, то найкраща кава.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!