Мольфа

000117
Публікація: 16.08.2023
Вірш
Завершено

Свічка невтомно бринить язиками вогню

Сіль четвергову з мішечку на захист сипну,

Звіробій, кропива, часник, ялівець, конюшина, –

Й дрібочка чар на додачу до власної сили.

Місячну нитку зі срібла в мольфу заплету:

Силам землі я подяку за міць принесу,

Ще і умиюсь росою живою з криниці –

Щоб розгадати усі їх дива й таємниці.

Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Коментарі