Потоп

530114
Публікація: 16.08.2023
Вірш
Завершено

Де мало б бути дно, там дна не має

Під синім небом ген розлив

Він дише, міниться, стирає

Бринить тим злом тваринний гнів

На дах взберусь, в руках тримаю

Все те майно що встиг схопить

Кульочок, цигарки, айфон з вайфаєм

Вони навряд чи допоможуть жить

На шифері, під палючим сонцем,

Над головою безмежна синь

Свинцем б набити, врагів своїх

Душа моя, не йди, не линь.

Лишись зі мною і бий у серце

Я ворогів завтра згною

Думки й бажання, усе як скельце

З човном, як з зброєю іду.

08.06.2023

Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Коментарі