Про довіру

Сказали мені: "Довіряти нікому не можна.

Навіть тінь своя у темряві нас полишає".

Та чому собі довіряти навіть не можна?

Після себе сувовість у голосі щось залишає.

Та хіба ми самі не опора завжди для себе?

Хіба ти сам не той, хто з тобою у радості й горі?

Проте часто буває й таке -

Сам себе заганяєш й опиняєшся в глибокому морі.

Бути море це може різним.

В когось то сум, у когось зневіра.

Так важливо тут не сплутати вигадки з дійсним.

Залишатись повинна якась до ближніх довіра.